У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
27-річний Олег Овдієнко народився в селі Хижки на Сумщині. Жив у селі Курінь Бахмацької громади. Працював у рідному селі водієм у ПСП «Авангард». До Збройних сил долучився 16 травня 2022 року. Проходив службу на посаді механіка-водія евакуаційного взводу. 20 травня 2026 року загинув у Донецькій області. Поховали захисника на кладовищі в Бахмачі. У нього залишились дружина, маленька донька, батьки та брат.
* * *
26-річний Максим Парубець з села Світанкове Малодівицької громади. Загинув 20 травня 2026 року поблизу села Нововодяне Покровського району Донецької області. Поховали бійця на кладовищі в рідному селі.
* * *
28-річний Андрій Дубовець з села Будище Новгород-Сіверської громади. Після закінчення школи працював на різних роботах. У 2025 році чоловіка мобілізували до Державної прикордонної служби. Загинув 22 травня 2026 року.
* * *
41-річний Володимир Білий з села Подище Прилуцького району. Працював у столиці. У 2015 році брав участь в АТО. У квітні 2025 року чоловіка знову мобілізували. Був старшим стрільцем-вогнеметником. Загинув 22 травня 2026 року на донецькому напрямку. Попрощалися та поховали захисника в селі Подище Ладанської громади. У Володимира залишились син та батьки.
* * *
49-річний Сергій Запорожець з села Спаське на Сосниччині. У березні 2022 року чоловік добровільно став на захист України. Служив водієм-санітаром у військовій частині. 3 третього травня 2026 року військового вважали зниклим безвісти. Згодом ДНК-експертиза підтвердила, що саме того дня Сергій Запорожець загинув на Сумщині. Попрощалися та поховали захисника в місті Нововолинськ на Алеї Героїв.
* * *
34-річний Андрій Литвин з села Кугуки Корюківської громади. Працював оператором деревообробного верстата в Корюківці. У січні 2023 року чоловіка мобілізували. Загинув 14 липня 2025 року біля Великомихайлівки Синельниківського району на Дніпропетровщині. Попрощалися та поховали Андрія Литвина на місцевому кладовищі в Кугуках.
* * *
34-річний Анатолій Школа з села Костирів на Сосниччині. У лютому 2026 року чоловіка мобілізували. Боєць був стрільцем-помічником гранатометника стрілецької роти 119-ї окремої бригади територіальної оборони. 17 травня 2026 року солдат помер у селищі Краснопілля на Сумщині. Попрощалися та поховали в селі Рижки Коропської громади. У нього залишилися батько і сестра.
* * *
41-річний Сергій Зеленько з села Монастирище Ічнянської громади. Пройшов військову підготовку за кордоном, служив сапером, стрільцем, розвідником. Воював на куп’янському, авдіївському та сумському напрямках. Останню службу ніс у бригаді «Буревій» першого корпусу Національної гвардії України «Азов». За мужність і вірність батьківщині нагороджений відзнакою президента України «За оборону України».
Загинув 24 травня 2026 року. Поховали бійця в рідному селі.
* * *
56-річний Сергій Деньгуб з селища Холми. 13 травня 2022 року чоловік долучився до ЗСУ. Брав участь в обороні Чернігівщини, проходив службу у складі батальйону Повітряних Сил військової частини А3547, де був командиром відділення взводу охорони.
Загинув 28 травня 2026 року. Поховали воїна в рідному селищі.
* * *
30-річний Іван Тимошенко з села Фаївка на Новгород-Сіверщині. У 2018 році Іван уклав контракт. 25 січня 2025 року загинув на Донеччині. Тривалий час чоловіка вважали зниклим безвісти. Поховали бійця 6 червня.
* * *
27-річний Богдан Трущенко з села Криски Понорницької громади Новгород-Сіверського району. Працював на Холминському спиртовому заводі. З травня 2022 року добровільно долучився до захисників України. Був на посаді головного сержанта-командира мотопіхотного відділення. Наприкінці травня 2026 року в бою поблизу села Олексієво-Дружківка Донецької області зазнав поранення.
Помер боєць 2 червня 2026 року у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону Харкова.
* * *
45-річний Юрій Пономаренко з Бахмача. Після проходження строкової служби працював далекобійником на різних підприємствах. 1 травня 2025 року Юрія мобілізували. Після навчального центру боєць вирушив на першу лінію фронту, де служив водієм відділення матеріального забезпечення військової частини. Двічі був у полоні, двічі повертався.
27 травня 2026 року Юрій Пономаренко загинув на Сумщині. Поховали бійця на міському кладовищі Бахмача.
* * *
46-річний Олександр Бруй з села Клюси Сновської громади. Працював вчителем фізичного виховання в клюсівській та в рогізківській школах. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. У перший день повномасштабного вторгнення Олександра мобілізували.
З 17 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти. Поховали бійця на кладовищі Рогізок.
* * *
29-річний Сергій Лук’яненко з села Олешня Добрянської громади. Жив у селі Грибова Рудня. У 2024 році долучився до Збройних сил. Воював на сумському напрямку.
Загинув 6 червня 2025 року. Тіло захисника не вдалося евакуювати одразу. Поховали воїна лише через рік в Олешні. У Сергія залишилися мати та брат.
* * *
32-річний Сергій Петров з села Борисове Коропської громади. Брав участь в АТО. Був резервістом. А в грудні 2024 року знову доєднався до оборонців України. Був стрільцем 154-ї окремої механізованої бригади. Воював на покровському і харківському напрямках.
28 травня 2026 року боєць загинув поблизу села Копані Запорізької області. У військового залишились мати та дві сестри.
* * *
48-річний Євген Чирва з села Стрільники Бахмацької громади. Працював у своєму селі водієм та трактористом у СТОВ «Надія». 6 травня 2024 року чоловіка мобілізували. Служив водієм автомобільного відділення підвозу боєприпасів у танковому батальйоні.
Загинув 24 жовтня 2024 року на території Курської області РФ. Поховали бійця 4 червня на кладовищі рідного села.
* * *
51-річний Олександр Чернишов народився в Росії. Жив у селі Карповичі Семенівської громади.
Загинув воїн 17 травня 2025 року в районі села Мар’їне на Сумщині. Відтоді чоловіка вважали зниклим безвісти. Поховали Олександра Чернишова в селі Жадове.
* * *
35-річний Сергій Губський з села Петрівка Сновської громади. Жив у місті Корюківка. У 2025 році чоловіка мобілізували. 6 травня 2026 року загинув у Запорізькій області. Поховали бійця на центральному кладовищі Корюківки.
* * *
Олександр Коньок з Єнькової Рудні Сновської громади загинув за день до 40-річчя. Працював у Києві. У грудні 2023 року чоловіка мобілізували.
8 серпня 2024 року загинув. Майже два роки вважався безвісти зниклим. Попрощалися та поховали молодшого сержанта Олександра Конька на Алеї Героїв у Сновську.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Загинув 23-річним, а його батько зник безвісти. У громадах втрати
- Умів скласти піч і грубу, провести електрику... У громадах втрати
- Родом з Києва, переїхав у Носівку, радів народженню онука. У громадах втрати
- Народився в Казахстані, захищав Україну, більше року вважали зниклим безвісти. У громадах втрати
- Народився в Росії, загинув за Україну: через два роки підтвердилась загибель командира. У громадах втрати
- 22-річний сирота загинув під Покровськом. У громадах Чернігівщини втрати
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
