У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
38-річний Андрій Михайлюк з Покошичів Понорницької громади. Улітку 2022 року чоловік добровільно долучився до Збройних сил України. Тривалий час воював на Харківщині поблизу міста Вовчанськ. 1 квітня 2026 року помер удома під час відпустки. Поховали воїна в рідному селі. У нього залишилися двоє дітей, мати та брат.
* * *
47-річний Петро Фесюн з села Березанка Киселівської громади. Працював на нафтобазі зварювальником. У 2023 році мобілізували. Воював на покровському напрямку. Загинув 16 лютого 2024 року. Весь цей час бійця вважали зниклим безвісти. Днями ДНК-експертиза підтвердила факт загибелі. Поховали воїна в Березанці.
* * *
52-річний Василь Білоштан з села Халимонове на Бахмаччині. Працював слюсарем-ремонтувальником у вагонному депо. Згодом — у філії «Хлібна база 87» машиністом зернових навантажень та у ТОВ «АгроДмитрівське». 25 червня 2024 року мобілізували. Він служив командиром господарчого відділення роти вогневої підтримки. Воював на Донеччині. Загинув 9 листопада 2024 року. Поховали захисника в Бахмачі. У чоловіка залишилися дружина, дві доньки, онук, батько та брат.
* * *
49-річний Едуард Цубін з селища Короп. Працював у Коропському агролісгоспі. 8 травня 2024 року долучився до лав оборонців. Служив стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.
Через два місяці родина отримала сповіщення, що чоловік зник безвісти поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області. Поховали бійця на центральному кладовищі в рідному селищі. У захисника залишилися дружина, донька, мати, брат і сестра.
* * *
40-річний Василь Душин з Новгорода-Сіверського. З 2009 року ніс службу в Державній прикордонній службі України. Брав участь в АТО. Загинув 29 березня 2026 року. Поховали захисника на батьківщині.
* * *
49-річний Юрій Примак з села Печенюги Новгород-Сіверської громади. Працював у ТОВ «Мрія». У червні 2024 року призваний на військову службу. Служив у військовій частині на посаді старшого солдата відділення інженерних конструкцій маскувального взводу інженерно-саперної роти. 21 березня 2026 року загинув на Донеччині. Поховали в селі Пекарів Сосницької громади.
* * *
44-річний Сергій Адаменко з села Данівка на Козелеччині. Проходив строкову службу в роті Почесної варти Президента України. Працював на різних посадах у комерційних структурах. 15 травня 2022 року долучився до лав оборонців за мобілізацією. Брав участь у боях у Бахмуті, Покровську, Авдіївці, Опитному, Запоріжжі. Загинув 25 березня 2026 року біля Куп’янська Харківської області. Поховали захисника в рідному селі. У нього залишились батьки та сестра.
* * *
45-річний Сергій Харченко народився в Казахстані. Проживав у Сновську. Працював оператором газової котельні на Щорському заводі продовольчих товарів. У травні 2022 року мобілізували. З 10 грудня 2024 року захисника вважали зниклим безвісти. Поховали військового на Алеї Героїв у Сновську.
* * *
49-річний Володимир Кириченко з села Фастівці Бахмацької громади. Працював у київському метрополітені. 11 червня 2025 року долучився до Збройних сил. Служив водієм-електриком, мав звання старшого сержанта.
— Був у відпустці, раптово стало погано. Лікарі боролися за його життя, але серце не витримало, — написали в громаді.
Поховали військового в рідному селі.
* * *
31-річний Олександр Сластьон з села Пилятин на Козелеччині. Працював у комерційних структурах Козельця. У січні 2026 року чоловіка мобілізували. 18 квітня 2026 року військовий помер на службі поблизу села Журавне Охтирського району на Сумщині. Попрощалися та поховали Олександра Сластьона в селі Пилятин. У нього залишились мати, сестри та бабуся.
* * *
45-річний Вячеслав Каліш з Прилук. У 2015-2017 роках воював в АТО. З початку повномасштабного вторгнення став на захист рідної Прилуччини. З 13 січня 2025 року проходив службу в складі 35-ї окремої бригади морської піхоти. За службу Вячеслав Каліш отримав відзнаку президента України за участь в АТО, відзнаку Міністерства оборони України «Ветеран служби», відзнаку за оборону та охорону Прилуччини.
Загинув старший сержант 25 січня 2025 року поблизу села Петропавлівка на Донеччині. Попрощалися та поховали захисника в Прилуках. У нього залишились дружина, донька, син та мати.
* * *
53-річний Олександр Бойко з Носівки. Працював на автозаправній станції в Києві. У вересні 2023 року чоловіка мобілізували. Служив у 143-й ОМБ. Був командиром відділення. 8 лютого 2024 року біля Кліщіївки на Донеччині зв’язок з ним обірвався. Через понад два роки ДНК-експертиза підтвердила, що молодший сержант Олександр Бойко загинув 10 лютого 2024 року. Попрощалися та поховали в Носівці на кладовищі на вулиці Кармелюка.
* * *
36-річний Сергій Сєрий з села Козари Носівської громади. Працював автоекспедитором та різноробом у лісництві. У 2023 році мобілізували. Воював на Донеччині. Після поранення проходив лікування та реабілітацію. У жовтні 2025 року звільнився з лав ЗСУ за станом здоров’я. Продовжував лікування. 24 квітня помер у ніжинській лікарні. Поховали бійця на кладовищі рідного села.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Народився в Росії, загинув за Україну: через два роки підтвердилась загибель командира. У громадах втрати
- 22-річний сирота загинув під Покровськом. У громадах Чернігівщини втрати
- Слюсар, лісник, електрик... У громадах Чернігівщини втрати
- Оператор дронів загинув за два дні до 21-ліття. У громадах втрати
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
