У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
50-річний Сергій Назаренко з села Хотинівка Мринської громади Ніжинського району. Працював маляром-плиточником на будівельних майданчиках столиці. Згодом — у котельні.
У червні 2020 року долучився до лав ЗСУ за контрактом. Військову службу ніс у різних регіонах України: Біла Церква, Миколаївщина, Донеччина. 11 січня 2024 року боєць зазнав тяжкого поранення. Після лікування 26 червня 2024 року знову повернувся до війська.
Трохи більше як через місяць родина отримала сповіщення, що Сергій Назаренко зник безвісти в районі Костянтинівки Донецької області. Майже через два роки результат ДНК-експертизи підтвердив, що військовий загинув 4 серпня 2024 року. Попрощалися та поховали Сергія Назаренка в селі Хотинівка.
* * *
42-річний Сергій Василенко з села Держанівка Носівської громади. Працював водієм. У листопаді 2022 року мобілізували до ЗСУ. Служив на донецькому напрямку. Через рік після початку служби зазнав тяжкого поранення під Краматорськом. Довго лікувався, але після реабілітації знову повернувся на службу.
Загинув 7 травня 2026 року в районі села Новодмитрівка на Сумщині. Поховали бійця в рідному селі.
* * *
49-річний Олександр Чуб з села Блистова на Менщині. Працював водієм слідчо-оперативної групи. За час служби в поліції тричі брав участь в АТО. Після початку повномасштабної війни долучився до лав Національної гвардії України.
Загинув 9 травня 2026 року на покровському напрямку. Поховали бійця в Чернігові. У нього залишилися дружина, два сини, мати та сестра.
* * *
23-річний Вадим Шевкопляс з села Жадове Семенівської громади. Після закінчення школи у 2021 році служив, потім уклав контракт. Воював на посаді стрільця-зенітника батальйону охорони регіонального управління «Південь».
15 травня 2026 року старший солдат Вадим Шевкопляс загинув. Поховали в Жадовому. У нього залишилися дівчина, мати та брат. Батько Вадима теж служить. Наразі серед зниклих безвісти військових.
* * *
30-річний Владислав Мирний народився в місті Глобине Полтавської області. Згодом переїхав в Ічню. Працював укладальником-пакувальником у ТОВ «Сідко Україна», а також підсобним робітником у ТОВ «Інтер». 28 грудня 2025 року Владислава мобілізували до ЗСУ. Служив старшим оператором відділення протитанкових ракетних комплексів. Загинув 13 травня 2026 року поблизу села Добропілля Донецької області. Поховали Владислава на Іржавецькому кладовищі в Ічні.
* * *
47-річний Віталій Сірик з села Володькова Дівиця Носівської громади. Працював в охоронних фірмах Києва, у володьководівицькому підрозділі КП «Носівка-Комунальник». Наприкінці 2024 року Віталія Сірика мобілізували. Після проходження навчання був направлений на Курщину. З 6 березня 2025 року бійця вважали безвісти зниклим. Днями ДНК-експертиза підтвердила загибель Віталія. Поховали воїна в рідному селі.
* * *
45-річний Володимир Москаленко з села Григорівка Бахмацької громади. Працював слюсарем в агрофірмі. 2 березня 2023 року чоловіка мобілізували. Служив старшим солдатом, механіком-водієм-кранівником евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення танкового батальйону.
З 24 липня 2024 року Володимира Москаленка вважали зниклим безвісти на Донеччині. Як з’ясувалося за результатами експертизи, цього дня він загинув. Поховали воїна в рідному селі.
* * *
30-річний Богдан Юла з села Патюти Козелецької громади. Після школи працював у різних комерційних структурах на Козелеччині. 18 серпня 2023 року чоловіка мобілізували до Сил оборони. Загинув молодший сержант Богдан Юла 11 травня 2026 року в районі села Степанівка Куп’янського району Харківської області. Поховали воїна в селі Лихолітки на Козелеччині. У нього залишилися мати та сестра.
* * *
Анатолій Сафонов з міста Прилуки. Загинув за три дні до 43-річчя. Працював у прилуцькому управлінні бурових робіт помічником бурильника. Узимку 2024 року добровільно став на захист країни. Служив у лавах морської піхоти. Загинув матрос Анатолій Сафонов 14 березня 2025 року поблизу села Басівка на Сумщині. Поховали в Прилуках.
* * *
33-річний Олександр Ковальковський з села Снов’янка Киселівської громади. У 2014-му брав участь в антитерористичній операції. У 2024 році Олександр знову доєднався до Сил оборони. Як старший сапер він виконував завдання на херсонському та донецькому напрямках. Загинув 15 травня 2026 року в місті Добропілля. Поховали Олександра Ковальковського у Снов’янці. У нього залишилися дружина, два маленьких сини, батьки та молодший брат.
* * *
40-річний Петро Ручка з Коропа. 23 січня 2023 року долучився до ЗСУ. Служив у 31-й окремій механізованій бригаді, в артилерійському відділенні реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї. Упродовж восьми місяців готував для побратимів їжу.
13 листопада 2023 року захисник зник безвісти поблизу Авдіївки на Донеччині. Днями експертиза підтвердила загибель бійця. Поховали Петра Ручку в Коропі 23 травня. У нього залишилися дружина, син, донька і мати.
* * *
58-річний Станіслав Хобел з Корюківки. Працював дорожнім майстром у шляховій службі, робітником колій на фабриці технічних паперів. Останнє місце роботи — підсобний робітник на деревообробному підприємстві. 23 квітня 2025 Станіслава мобілізували. Чоловік помер 16 травня 2026 року. Поховали в Корюківці.
* * *
32-річний Віталій Берлог з села Короп’є на Козелеччині. Працював на будівництві в Києві. 11 травня 2022 року добровольцем став на захист України. Проходив службу у 21-му окремому стрілецькому батальйоні Сухопутних військ ЗСУ. Згодом був переведений до П’ятої окремої танкової бригади. З 28 грудня 2024 року захисника вважали зниклим безвісти. У травні 2026 року прийшло сповіщення: Віталій загинув поблизу села Старі Терни Покровського району Донецької області. Поховали воїна в Рождественському. У нього залишилися дружина та маленькі діти — син і донька.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Умів скласти піч і грубу, провести електрику... У громадах втрати
- Родом з Києва, переїхав у Носівку, радів народженню онука. У громадах втрати
- Народився в Казахстані, захищав Україну, більше року вважали зниклим безвісти. У громадах втрати
- Народився в Росії, загинув за Україну: через два роки підтвердилась загибель командира. У громадах втрати
- 22-річний сирота загинув під Покровськом. У громадах Чернігівщини втрати
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
