17 липня в дворі родини Сердюк з Количівки Чернігівського району біля триповерхового будинку трудиться будівельна бригада. «Червоний Хрест» виділив 190 тисяч гривень на утеплення і облицювання стін ззовні. Роботи повинні закінчити до кінця липня.
За рік родина відбудувала дім і частково зробила ремонт. Людмила тримала корів, три рази на тиждень возила молочне на чернігівський базар. Чоловік Володимир працює в Деснянському басейновому управлінні води і ресурсів.
— Як тільки орки вийшли, почали розбирати руїни, — показує на телефоні фото колишнього життя Людмила СЕРДЮК. — Будуватися почали в травні минулого року. Стіни на першому поверсі частково вціліли. Приїхали волонтери — Кирило Богдан з Києва разом зі своєю командою, —взялися допомагати. Їздили на вихідні. Розчистили майданчик. Знайшли муляра. Заплатили за нову корову.
— Хто допомагав відбудовувати?
— Самі. У мене чоловік усе вміє робити. Волонтери допомагали з матеріалами: газоблоки, цемент. Сільрада давала балки, утеплювач. Друзі зятя приїздили. Кирило з командою заплатили за металочерепицю, перекрили дах.
— Скільки грошей пішло на відновлення?
— І порахувати важко. Якийсь фонд дав 30 тисяч, якийсь виплачував по дві тисячі на людину. Пішли всі свої заощадження. Тільки на плитку у ванній, поклейку шпалер віддали 50 тисяч гривень, — робить екскурсію новим будинком. — На другому поверсі ще немає нічого.
— 9 березня влетіло в хату, — рахує минулорічні прильоти Людмила Сердюк. — 16-го — у сарай. Уламками поранило двох корів. Одну дорізали, віддали волонтерам. Іншій військові дали антибіотик, відійшла. Посікло два трактори. 21-го був третій приліт, добили нас повністю. Згоріло все: хата, сарай. Чотири корови, п’ять вівчарок.
До нас прийшов командир, запитав: «Де можна розселитися». Дозволили в себе, 17 військових. Перебралися в погріб, він у нас великий, як двохкімнатний. Біля двору облаштували блокпост, навпроти хвіртки, у дров’янику хлопці ховали ящики з боєприпасами. Думаю, хтось здав наших хлопців, тому сюди і летіло.
Будувались майже все життя. У 2010 році перейшли. Перед великою війною зробили ремонт, бо народилася внучка. Два поверхи і мансарда з білої цегли. Десь квадратів 140 точно було. Такий самий і відбудували.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ
"Час Чернігівський" писав про відновлення:
