Загартування Лукашівкою: як військовий Максим з російського полону тікав

07 ТРАВНЯ 2022, 11:11

1748

Загартування Лукашівкою: як військовий Максим з російського полону тікав

Військовий Максим

У свої 23 роки Максим пережив підрив на міні, російський полон та втечу з нього. І хоч полоненим він пробув не довго, але той день і випадок він запам’ятає на все життя.

Хлопець родом з Новгород-Сіверського Чернігівської області. Перед війною планував поїхати на заробітки закордон. Однак війна змінила плани, і хлопець замість виїзду до чужої країни обрав захист своєї.

«Я був у Чернігові. Мені подзвонили з дому і сказали, що російські війська вже пересікли кордон, - згадує хлопець. – Я подумав, чого сидіти, треба брати в руки автомат і йти захищати країну».

У Лукашівці неподалік Чернігова, де йшли запеклі бої з російською ордою, Максим потрапив у полон. Він був одним зі свого підрозділу, але разом із хлопцями з 16 омпб 58 окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського оперативного командування «Північ».

«Наші розбили чотири КАМАЗи з боєкомплектом та орками. Однак у нас закінчилася важка зброя і нам прийшлося відступити. Саме у цей момент я потрапив у полон. Але не зі своїми хлопцями, а з 16 батальйону, - розповідає Максим. – По нам відкрили вогонь. Ми попадали, почали перегукуватися. Зрозуміли, що поруч – чужі».

Тоді хлопцям не вдалося вирватися і вони потрапили до рук російських солдатів. Українських армійців в одній спідній білизні та зв’язаними руками посадили у ворожий МТЛБ:

«Нас привезли в центр села. Посадили в будиночок і почали бити. Били по спині і по ногах. Але почався артобстріл і нас знову погрузили разом із російськими 300-ми в МТЛБ, - згадує військовий. – Однак по дорозі, десь в полі ми наїхали на міну».

То був другий день народження для Максима та його побратимів, бо вони дивом залишилися живі, а ще отримали шанс утекти. Та піти просто так українські захисники не змогли: один із воїнів закрив люк бойової машини, де і залишилися контужені російські окупанти.

З настанням вечора, ховаючись десь в очереті, хлопцям пощастило зв’язатися зі своїми – на щастя, в одного з воїнів був захований мобільний телефон. Уночі вони вийшли в село Буди, після чого їх зустріли хлопці з 16 батальйону.

«Це було чудо. Бо думок, що нас залишать живими, не було. Я залишав собі жити кілька годин», - ділиться хлопець.

Попри перший важкий військовий досвід, Максим розглядає варіант продовжити службу або в Збройних Силах України, або в прикордонній службі.

Джерело: ОК "Північ"

Схожі новини

Жнива на Чернігівщині: чого вже зібрали найбільше

03 СЕРПНЯ 2025, 22:51

Вiдео

Безпека, інклюзивність, охорона здоров'я: візит начальника ОВА у громади

03 СЕРПНЯ 2025, 18:32

У громаді помер останній ветеран Другої світової війни

03 СЕРПНЯ 2025, 15:42

Поліцейські розслідують обставини загибелі юнака на Чернігівщині

03 СЕРПНЯ 2025, 14:39

Замість доказів — газети: прокурора підозрюють у знищення матеріалів кримінальної справи

03 СЕРПНЯ 2025, 12:05

Приїхали із Маріуполя на Чернігівщину: із собою везли документи і кота Барсика

03 СЕРПНЯ 2025, 11:28

Командир частини хотів продати трофейні танки та броньовик «Тайфун»?

03 СЕРПНЯ 2025, 09:08

ТОП-переглядів