Як Чернігів став прикладом для розробки фінської інструкції з будівництва та організації урбан-простору

02 ЧЕРВНЯ 2023, 18:26

1606

Чернігівська архітекторка Анастасія Пільман вже понад 10 років живе у Гельсінкі. Вона співпрацює з місцевим архітектурним бюро Kanttia2. Однак останній рік увага дівчини прикута до малої Батьківщини - Чернігова, який сильно постраждав внаслідок російського повномасштабного вторгнення.

Після початку війни Анастасія відчувала біль від того, що у Фінляндії вона в безпеці, а її близькі та рідні – ні. Треба було щось робити, пише сайт архітектурного бюро.

Оскільки Анастасія — архітектор, цілком природно було використати цей досвід для справи. Дівчина зголосилася допомогти місцевій групі архітекторів взяти участь у розробці ідей по відбудові міста.

Анастасії запропонували розробити кілька невеликих архітектурних елементів, наприклад, автобусні зупинки чи лавки, щоб вони відповідали айдентиці міста. І замість нефункціональних козирків було створено щось більш комплексне.

Фінський сайт із захопленням відзначає історію та архітектуру давнього міста.

Як відомо, найдавніші згадки про місто датуються 907 роком. У 1110-1300-х роках місто було центром процвітаючого Чернігівського князівства. Останнім часом, однак, поширеним є те, що стара архітектура не зберігається. Якщо все старе замінити на нове, є ризик, що з часом буде втрачено ідентичність міста та зв’язок з історією. Анастасія наголошує, що при реконструкції слід враховувати, щоб вона проходила з повагою до характеру та історії міста.

- У Фінляндії питання містобудування дуже добре враховується при плануванні, і законодавство та план значною мірою керують будівництвом. Регулювання займає позицію, наприклад, щодо матеріалів, тону та розміру будівель, однак такого регулювання в Україні немає. Немає будівельних норм, які б наказували забудовникам чи місту будувати так, щоб зберегти ідентичність міста.

Анастасія вирішила, що спробує створити посібник, як відбудувати місто. Документ-інструкція підходить до проблеми через огляд певної ділянки вулиці міста Чернігова. На вулиці є зруйновані будівлі, а також старі будівлі, які не збереглися належним чином.

Команда займається візуалізацією будівель, варіантами видозміни площ біля стадіону і перед РАЦСом та проєктує майбутній громадський простір біля Чернігівської політехніки. Річку Стрижень, яка протікає поруч із РАЦСом, хочуть почистити.

В інструкції береться за приклад вулиця Шевченка біля центральної частини. Тут будівельний фонд різноманітний: на вулиці є як приватні будинки, так і багатоквартирне житло, університет, ринки та парки.

«У роботі ми почали думати, на що варто звернути увагу, щоб реконструйоване середовище було якісним і служило містянам. Згодом документація стала надзвичайно розлогою. Вона аналізує будівлі, фасади, вулиці, площі та паркові зони та дає рекомендації щодо їх проектування», - пише сайт архбюро. Гід намагався врахувати історію та особливості місцевості. Крім того, звернули увагу на доступність, енергетичні рішення та, наприклад, укриття населення.

У документації багато прикладів того, як будують і ремонтують фасади в інших місцях, і на що варто звернути увагу. Аналіз охоплює як колерування, так і деталі, дає конкретні пропозиції щодо ремонту фасадів.

Однією з центральних тем у роботі є організація вуличного простору, щоб жителі та транспорт знаходили власні чисті місця. Місто зелене, а вулиці широкі, тому є багато місця для обох, якщо діяльність організована та систематизована. Також наведено конкретні приклади утилітів житлових кварталів та організації паркування.

Одним із аспектів роботи була також доля радянських будівель і ринків. Зараз Україна відчуває потребу відірватися від цієї частини історії та змінити, наприклад, назви вулиць, які відносяться до Радянського Союзу. Однак будівлі не можна змінити так само легко. Робота пропонує численні ідеї щодо того, як ці будівлі можна було б використовувати таким чином, щоб вони служили місту та громадськості. Чи буде, наприклад, будівля старого магістрату в майбутньому функціонувати як власний міський простір для подій чи хобі? Від чого найбільше виграють жителі?

Як далі розвиватиметься проект? Це найбільше питання. Ситуація дуже складна на багатьох рівнях.

– Далі план потрібно ще допрацьовувати з місцевими жителями, щоб зробити його практичним і реалістичним. Ситуація настільки складна, що місто не хоче реалізовувати великі проекти, поки не закінчиться війна. Проте всі розуміють, що планувальну роботу потрібно починати зараз, – констатує Анастасія.

Проект презентований місту Чернігову, і він отримав позитивні відгуки. Для того, щоб питання зрушило з місця, потрібні надійні партнери та підтримка, як з боку влади, так і компаній з Фінляндії та України.

"Час Чернігівський" писав про таке:

Схожі новини

Помер після поранення у бою: у громаді на Чернігівщині попрощались із бійцем ЗСУ

27 ЛЮТОГО 2024, 20:34

Інтерв’ю

На Чернігівщині волонтери при храмі роблять грілки для військових … із тирси

27 ЛЮТОГО 2024, 19:33

Вiдео

На Чернігівщині діють центри захисту від домашнього насильства: як це працює?

27 ЛЮТОГО 2024, 18:31

Фото

Культове американське видання The NewYorker зняло документалку про чернігівську тіктокерку

27 ЛЮТОГО 2024, 17:20

Попався вдруге: на хабарі затримали високопосадовця із Чернігова

27 ЛЮТОГО 2024, 16:56

На Чернігівщині значно поменшало вагітних. Чому?

27 ЛЮТОГО 2024, 16:21

Для травмованого захисника Віталія Шумея повернули виплати

27 ЛЮТОГО 2024, 15:21

ТОП-переглядів