У Березні Чернігівського району роблять настоянку «Вишня п’яна». Готують улітку, а частують на поминальні дні. Вистоюється майже рік. Але, може, хтось і раніше пробуватиме потроху.
— Це наш родинний рецепт, якому вже понад 140 років. Прабабуся Ксенія Железняк передала його моїй бабусі Домнікії. А вона — моїй матусі Ганні Пінчук, — розповідає Марія ШЕВЧЕНКО, голова ГО «Твоя історія, традиції твої — Березна». — Я з дитинства пам’ятаю, як ми з сестрами рвали вишні для настоянки, а бабуся мила кропивою бутлі. Потрібно брати звичайну вишню. І в жодному разі її не мити!
У скляний бутель засипаю вишні і цукор. У співвідношенні шість до одного. Шість літрових банок вишень і літрова банка цукру.
Ставлю на сонці. Ні води, ні спирту, ні самогонки не додаю. І до Дідів (поминальних днів) наливка готова. Вишня з наливки годиться на начинку в млинці, пиріжки. І просто так їсти добра. У поминальні дні, бувало, жінки прямо на кладовищі продавали вишні з настоянки. Міряли 100 грамів чаркою і фасували в кульочки з газети.
Днями три страви Березнянської громади внесли до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини. Окрім «Вишні п’яної», «Панські вергуни» та «Березинські копченості з печі».
Джерело: "Вісник Ч", авторка Марія ПУЧИНЕЦЬ
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Справжній ніжинський огірок - квашений: історія та рецепт. Розповідає працівник музею
- Порічкове желе з Чернігівщини стає гастротрендом соцмереж
- Вчителька історії спекла хліб за рецептом часів голодомору
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
