У Ягідному працюють демінери швейцарського фонду

21 СЕРПНЯ 2023, 09:13

1478

У Ягідному працюють демінери швейцарського фонду

Володимир Лисиця, молодший демінер, чернігівець

Колишні вчителі, банківські працівники, підприємці розміновують землі в селі Ягідне Чернігівського району. Торік у лютому-березні на цьому місці стояли російські війська. Тепер працюють цивільні демінери Швейцарського фонду з протимінної діяльності  FSD Ukraine.


— Як вибираєте полігон для роботи?

— Самостійно вибрати, куди поїхати та розміновувати, наш фонд не може. Спочатку команда нетехнічного обстеження виїжджає на місце, спілкується з місцевими, збирає, аналізує інформацію, де і як саме забруднена ділянка після воєнних дій,  — розповідає 52-річний Джон АЛАН МОНТГОМЕРІ, керівник з операцій по розмінуванню Швейцарського фонду з протимінної діяльності  «ФСД Юкрейн». Родом із Шотландії. Веде розмову через перекладача. — Далі звітуємо до Центру протимінної діяльності. Він і надає нам дозвіл на проведення робіт з очищення  забруднених ділянок внаслідок воєнних дій.

Зустрічаємося з командою на території зруйнованої рашистами ферми. Навкруги десятки спалених  машин. Місцеві кажуть, уламками побило комбайн, шість тракторів, два автобуси, кран і чотири «Газони», які стояли на території. Аби пройти в умовно безпечну зону, на мене вдягають спеціальне екіпірування: бронежилет, каску і пластикові тактичні окуляри. На броніку висить аптечка з турнікетом. Бронік важкенький — кілограмів вісім буде.

Територія поділена на зони: полігон, де працюють виключно демінери, місце проведення інструктажу, для відпочинку, стоянки авто. Поряд медична частина і туалет. Джон просить мене перевести телефон у режим «літака» (автоматично відключається зв’язок та інтернет), щоб не відволікатися на сторонні звуки.

— Тільки в Ягідному працюєте?

— «ФСД Юкрейн» — інтернаціональна організація. Окрім роботи демінерів, маємо ще два направлення: нетехнічне обстеження (визначення небезпечних територій), інформування населення про мінну небезпеку, — продовжує Джон. — В Ягідному в нас є ще один полігон, до його очищення приступаємо на днях. Також працюємо в інших куточках області — Лукашівці (Іванівська громада), Зайцях (Михайло-Коцюбинська територіальна громада). Є два полігони в Шестовиці. Однак там призупинили роботу.

Проходимо до намету. Перед інструктажем записуємося в журнал. Мені пояснюють — можна пересуватися доріжками, якщо з двох боків вбиті білі кілочки чи лежать білі цеглини. Коли в асфальт кілочки вбити не можна, відгороджують цеглою. Буває, кілочки зникають, кажуть демінери. Місцеві жителі крадуть їх, щоб підв’язувати помідори.

— Чому назва гуманітарне розмі­нування?

— Бо не беремо від держави ані копійки. Працюємо за рахунок донорів з Америки, Німеччини, Швейцарії. Головний наш офіс у Женеві, а в Україні — у Києві. Маємо також офіс у Чернігові та Харкові.

— Зараз в Чернігівській області 161 працівник організації, також 12  іноземців, — уточнює  Джон. —  Це включаючи адмінсклад, команди з інформування, команди з нетехнічного обстеження, команди з розмінування, команди механічного розмінування. Серед 102 демінерів — 18 жінок, які працюють саперами, саперами-рятувальниками, керівниками групи з розмінування.

— Чи можна доєднатися у вашу команду?

— Набираємо як жінок, так і чоловіків від 19 до 63 років. Коли є потреба в персоналі, на сторінці у фейсбуку та на сайті з пошуку роботи розміщуємо оголошення. Нещодавно якраз був набір демінерів. Проходять тиждень теоретичного навчання і сім практичного, включаючи медичний курс. І потім приступають до роботи. Час від часу — курси підвищення кваліфікації.

— Тобто і в 60 років візьмете в демінери? — перепитую недовірливо.

— Так, однак потрібно бути фізично підготовленим, не мати проблем зі здоров’ям. Не скаржитися на тиск і ноги. Перед влаштуванням на роботу у ФСД усі обов’язково проходять медичну комісію. Це робота в полі, на сонці. Також демінери більшість часу проводять саме на колінах.

— Яку заробітну плату обіцяєте?

— Вищу, ніж середня по регіону (середня зарплата в Чернігівській області на 31.01.2022 була 11853 (свіжіших даних немає, бо воєнний стан. — Авт.).

На спеціальній карті при вході на полігон вказують, скільки днів і скільки демінерів щодня працюють.

— Третього серпня — наш 49-й день роботи на полігоні Ягідне-2. Зараз працює п’ять демінерів. Загальна площа 44476 квадратних метрів. На сьогодні очищена територія —  9393 квадратні метри, — каже 41-річний Джон ОЛДРІДЖ, керівник групи з розмінування, він з Англії. Теж працює з перекладачем. — За цей час виявлено 10 вибухонебезпечних предметів (ВНП). На інших частинах полігона були: фугасні ракети 122 мм від «Граду», осколково-фугасні снаряди 152 мм, осколково-фугасні міни 120 мм.

Наше очищення сягає на 15 сантиметрів углиб, щоб сільгосптехніка мог­ла потім працюва­ти. Зде­більшого розміновуємо сільсько­господарські землі.

— Трава в людський зріст не заважає?

— Для цього в демінерів є механічні коси. Земля в Україні родюча, трава швидко росте. А детектори, якими ми користуємося, повинні бути якомога ближче до землі. У роботі демінери  використовують кілочки різного кольору. Кожен колір — це вид роботи, яку проводить демінер, або міни, які він викопав. Також кілочками роблять позначки про небезпечні чи безпечні зони.

— Куди діваєте знайдені ВНП?

— Спочатку оглядаємо. Якщо на ньому немає вибухівки, складаємо в спеціально обладнаному сховищі, тут же на полігоні. Якщо є небезпека, роботу зупиняємо. Викликаємо рятувальників або військових.  Військові можуть знищувати ВНП, а гуманітарні організації ні. Також ФСД не займається оперативним розмінуванням.

* * *

34-річна Наталія СУЩЕНКО — керівник групи з розмінування. Переїхала в Чернігів зі Слов’янська. Рік тому прийшла у ФСД молодшим демінером. До того працювала в технікумі викладачем хімії.

— Проходимо широкоформатними рамочними детекторами. Розмірами два метри в довжину на один в ширину. Реагуємо на кожен сигнал. Якщо десь він є, ставимо червоний прапорець, — пояснює початок роботи Наталія. — Далі, на безпечній відстані, десь до 25 метрів приходять наступні демінери. Відступають на 15 сантиметрів від місця, де був сигнал і навколішки починають копати. Може бути уламок, а може й міна. Дзвенить однаково. Візуально оглядають.

Якщо безпечне, кладуть у відро. Якщо небезпечне — місце покидаємо і викликаємо рятувальників або військових. Залізяччя нікому не потрібне. Це уламки від снарядів, залишки ракет. Військові не забирають. Пункти прийому металобрухту не приймають воєнні фрагменти.

Також працюємо з локаторами, вони менші за детектори. На вигляд ніби пилососи, тільки більша в діаметрі труба. Локатори точніше виявляють місце знаходження сигналу.

— Щось коштовне знаходили в землі?

— Ні. Переважно це були старі уламки від сільгоспобладнання — відра, лопати, болти, гайки тощо. Знаходили якось, не в Ягідному, сюрпризи і з Першої світової, і з Другої світової воєн: німецькі гайкові ключі. Після нашого гуманітарного розмінування в землі не залишається нічого металевого.

— Жінка-демінер — не страшно?

— Поки чоловіки захищають нас на сході, ми, жінки, будемо очищати землю тут.

Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото автора

"Час Чернігівський" писав про таке: 

Схожі новини

Хотів застрелитись з мисливської рушниці: на Чернігівщині врятували самогубця

04 БЕРЕЗНЯ 2024, 10:36

Суд над чернігівцями у Гомелі: у чому звинувачують українців

04 БЕРЕЗНЯ 2024, 09:10

Стало більше дронів: ворог обстріляв чотири громади Чернігівщини

04 БЕРЕЗНЯ 2024, 08:12

Рідні просять підписати петицію щодо присвоєння Героя загиблому штурмовику

04 БЕРЕЗНЯ 2024, 06:12

Фото

У чотирьох громадах Чернігівщини прощались із загиблими бійцями ЗСУ

03 БЕРЕЗНЯ 2024, 20:57

На Чернігівщині все село просить жінку стати студенткою

03 БЕРЕЗНЯ 2024, 19:28

Вiдео

Захист української культури, мільйон для ЗСУ: об’єднання митців Чернігівщини про свою роботу

03 БЕРЕЗНЯ 2024, 17:35

ТОП-переглядів