Садиба розбрату: куди Єлизавета І їздила до свекрухи і чому фонди не шикуються в чергу, аби її відновити

18 БЕРЕЗНЯ 2024, 11:57

15978

Палац Дараганів, куди приїздила Єлизавета І

Палац Дараганів, куди приїздила Єлизавета І

Відомий український телеведучий Акім Галімов продовжує розповідати про маловідомі деталі з історії Чернігівщини. Так, факт про те, що російська цариця Єлизавета І взяла собі за чоловіка простого чернігівця - уродженця козацької родини Розумів Олексія - загальновідомий. Але є думка, що фаворит переконав царицю перед вінчанням зʼїздити на оглядини до його матері Наталії на Чернігівщину у сучасну Козелецьку громаду. У палаці Дараганів і відбулася історична зустріч. 

Акім Галімов показав як нині виглядає історичний будинок, який ще називають Покорщиною. 

«Бачите, будинок насправді має вражаючу історію. Йому понад 250 років і це насправді одна з таких споруд, яких на Україні більше немає. Тому що це садиба, повʼязана з часами Гетьманщини. Нині вона у жахливому стані. Неможливо усвідомити як ми самі можемо довести наші українські пам’ятки до такого стану». 

Садиба розбрату: куди Єлизавета І їздила до свекрухи і чому фонди не шикуються в чергу, аби її відновити. Палац Дараганів.

Садиба розбрату: куди Єлизавета І їздила до свекрухи і чому фонди не шикуються в чергу, аби її відновити. Палац Дараганів.

Галімов говорить із відсилкою на місцевих краєзнавців, що будинок перебував у нормальному стані ще до часів Незалежності. Ще у 1989 році тут все було більш-менш нормально. Нині ж здається, що будь-якої миті споруда може завалитися. 

Всередині - розруха та купа сміття. Галімов каже, що буде піднімати питання відновлення історичного маєтку. 

Садиба розбрату: куди Єлизавета І їздила до свекрухи і чому фонди не шикуються в чергу, аби її відновити. Палац Дараганів.

Садиба розбрату: куди Єлизавета І їздила до свекрухи і чому фонди не шикуються в чергу, аби її відновити. Палац Дараганів.

Відео ведучого лише в інстаграмі за лічені дні набрало понад півмільйона переглядів. Галімов анонсує - 22 березня покаже готову програму. У коментарях чимало користувачів негодує - мовляв, як так сталося, що місцева влада аж настільки занедбала памʼятку. 

«Час Чернігівський» поцікавився підґрунтям історії. Виявляється, обласна влада в особі Управління комунального майна Чернігівської облради не надто прагнула укладати охоронний договір на пам’ятку.

У січні 2022 окружний адміністративний суд зобов’язав Управління комунального майна Чернігівської облради укласти охоронний договір на цю садибу. Проте, на сьогодні охоронний договір так і не укладений.

Цей документ мав би передбачити види та терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, плани впорядкування території. Фактично, цим судовим рішенням Чернігівська облрада зобов’язувалась реставрувати маєток Розумовських, зазначала «Українська правда».

За словами очільника управління містобудування та архітектури ОДА Сергія Курені, корінь проблеми в тому, що Покорщина досі фактично не відновлена - це остаточне врегулювання майнових питань, зокрема, землі. Бо ж навряд чи можливо відреставрувати саму будівлю без благоустрою навколишньої території. А щоб це зробити - земля повинна мати і кадастровий номер і конкретного власника. Але це також тягне за собою чималі видатки, яких немає ані у місцевому, ані в обласному бюджетах. Тим паче за нинішніх часів. Тому, зрозуміло, що земельний нюанс досі відкритий. 

Гроші

«Щоб ви могли зрозуміли - лише замовлення проєктно-кошторисної документації на реставрацію памʼятки коштуватиме без сумніву мільйони гривень, і ще невідомо хто буде це замовляти, а відтак, платити», - каже Куреня. «Крім того повноцінне відновлення цих об’єктів неможливе без комплексного підходу до облаштування території, проведення чи відновлення інженерних мереж, розроблення якоїсь концепції використання будівлі після цього….».

Консервація палацу - також питання часу і грошей. Навіть якщо знайдуться бажаючі профінансувати цей процес, то спочатку потрібно зробити проєкт, потім ще оголосити тендер на виконавця і оплатити матеріали. Скільки це все може коштувати - в управлінні архітектури лаконічно кажуть: «недешево». 

«Так, у коментарях одразу мені напишуть, що можуть зробити документацію за умовні пару тисяч гривень, мовляв, нащо ті сотні тисяч витрачати. Але це так не працює. Потрібна серйозна організація, яка має відповідну сертифікацію, візьме на себе відповідальність, порахує все, зробить креслення. Щоб у разі чого - було з кого спитати. У нас були випадки, коли через неякісно зроблену документацію відкладалися роботи і обʼєкти втрачали фінансування, бо це все завертала прокуратура», - каже Куреня.

Також в разі неправильних розрахунків та неякісної роботи є загроза повної втрати пам’ятки.

Бюджет реставрації всього комплексу Дараганів - це без сумніву дуже великі суми: мільйони і мільйони і мільйони. Плюс, чиновники відкрито говорять: мало того, що сам факт відновлення цивільної споруди у воєнний час викличе громадський осуд, так ще ж і підґрунтя російське: будинок свекрухи російської цариці Єлизавети. Цим точно скористаються критики. 

Садиба розбрату: куди Єлизавета І їздила до свекрухи і чому фонди не шикуються в чергу, аби її відновити. Палац Дараганів.

Звісно, можна звернутися і пошукати донаторів та гранти. І в ОДА це роблять. Але реалії такі, що сучасні великі міжнародні та українські фонди воліють мати справу з відновленням обʼєктів, порушених внаслідок саме військових дій. Тут для іноземців є потужний емоційний компонент і бажання співчувати, допомагати. Яскраві приклади - бібліотека Русових, обласна бібліотека юнацтва, драматичний театр, будівля кінотеатру, а зараз молодіжного хабу. Також донатори зацікавилися питанням відбудови обстріляної старовинної церкви у Лукашівці. 

Знайти ж гроші на памʼятку з російським слідом, яка руйнується через безгосподарність - задача не з легких. Бо це в Україні - знакова споруда, закордонним же фондам історія чернігівського козацтва, та ще й у звʼязці з російською царицею, мало що скаже. 

«Ми багато років шукаємо тих, кого зацікавить саме палац Дараганів. Готові надати усю допомогу, консультації, звіти, контакти, є навіть буклети - усе, що в наших силах!», - сказав Сергій Куреня. Одначе, поки що ще один Тарута (фінансував відбудову заповідника «Гетьманська столиця» у Батурині) не знайшовся.

"Час Чернігівський" писав про таке:

Схожі новини

Бізнесмен живе з колишньою дружиною депутата: подробиці стрілянини у Прилуках

15 ЧЕРВНЯ 2024, 08:50

Обстрілів за тиждень поменшало: ситуація на прикордонні Чернігівщини

15 ЧЕРВНЯ 2024, 08:13

У Чернігові поховали 25-річного загиблого на війні бійця

14 ЧЕРВНЯ 2024, 18:46

«Кину матюкатися у фейсбуці» - як волонтер з Чернігівщини привертає увагу до зборів на ЗСУ

14 ЧЕРВНЯ 2024, 18:14

У Чернігівській області зʼявилися 14 нових магазинів. Які та де

14 ЧЕРВНЯ 2024, 17:12

Неврологічне відділення в Корюківці розширилося, але черги на лікування не зникли. Хворі їдуть з усіх сусідніх громад

14 ЧЕРВНЯ 2024, 16:31

“Патріоти” та F-16 для України: що фіксує безпекова угода зі США

14 ЧЕРВНЯ 2024, 16:25

ТОП-переглядів