Як розповів фермер Григорій Ткаченко Агропорталу, російські війська потрощили все, що власники будували 17 років. Це все про добре відоме чернігівцям ФГ «Напорівське».
ФГ «Напорівське» знаходиться в Лукашівці за 50 км від білорусі та 70 км — від росії. Засноване у 2005 сім’єю, що мала у власності 6 га. Нині в обробітку родини 1,5 тис га землі, до повномасштабної війни було 316 голів ВРХ, 60 працівників. Вирощували кукурудзу, соняшник, озиму пшеницю, картоплю. Також займалися ягідництвом. Крупну і солодку малину від Ткаченка точно знає і пам‘ятає ледь не увесь Чернігів. А ще торік тут купили дороженний комбайн John Deer.
Та нині це все лишилося хіба що у спогадах на фотографіях - надто щільно пройшлися росіяни по господарству.
Російські війська зайшли в Лукашівку 9 березня. А напередодні «відправили подарунок» - 60 ракет «Ураган» на територію підприємства. Три дні тривали криваві бої за село.
Лукашівка знаходилась в епіцентрі бойових дій увесь березень. У селі 150 хат, з яких 41 знищена повністю, 20-30 — мають значні пошкодження. Можна порахувати на пальцях уцілілі будинки.
На початку вторгнення багато людей виїхало, але згодом майже всі повернулись.
«Рух із відновлення житлових будинків йде, я навіть не очікував, що буде такий прогрес. Село невеличке, тоді на допомогу не дуже чекали. Але відновлення села почалось суттєве.
Після деокупації неможливо було зайти на територію господарства через необхідність розмінування. На жаль, одна людина з нашого підприємства загинула, п’ятеро мобілізовані до лав ЗСУ, зокрема й мій рідний син», - розповів Григорій Ткаченко.
Родина почала відновлювати господарство щойно звільнили село.
158 голів худоби знищили військові дії росіян. Зруйнували два тваринницькі комплекси, доїльну залу, також згорів склад мінеральних добрив, автопарк. Ракета влучила прямо у будівлю. На щастя, тоді ніхто з працівників не загинув.
Все роблять власними силами. Допомагали знайомі, друзі, колеги. Зуміли отримати невеликий кредит.
Запустили наново виробництво, відбудували ферму, запрацював зерносушильний комплекс, тепер є новий ангар, скрізь відновили покриття.
Техніку, яку можна було, відремонтували.
З техніки, яка не була знищена, росіяни витягнули акумулятори, стартери — все, що легко знімається, бо колеса постріляні, вікна побиті.
«Дуже важко порахувати збитки. Спочатку нарахував прямих збитків на $700 тисяч. Але весною вартість будівельних матеріалів була одна, і щомісяця вони дорожчають. Ми все зафіксували, подали всі необхідні документи до поліції, податкової. Також зв'язувалися із Держпродспоживслужбою щодо правильного захоронення тварин», - розповідає фермер.
На жаль, немає єдиного порядку дій для підприємців, щоб зафіксувати збитки, завдані внаслідок воєнних дій. Григорій Ткаченко вважає, що тут зарадила б комісія при місцевих ОДА, яка могла задокументувати все в правильному і, головне, єдиновизначеному порядку.
У «Напорівському» засіялись весною, трохи із запізненням. Й восени посіяли теж пізніше на 2-3 тижні.
Нині, як і у всіх - тут складна ситуація з електропостачанням. Але ще до початку повномасштабного вторгнення пощастило купити генератор, він і під час окупації дуже допоміг.
Коли була можливість, фермери доїли корів і відправляли молоко до Чернігова у лікарні, будинки для людей похилого віку, дитячі будинки. Також працювала ремонтна майстерня, де допомагали військовим.
Зараз придбали ще один, більш потужний генератор на 120 КВт, щоб працював зерносушильний комплекс. Станом на початок грудня кукурудза ще не була зібрана. Згодом доведеться вирішувати задачу з її сушіння.
«Частину молока переробляємо самі: виготовляємо вершки, сметану, масло, продаємо на базарі у Чернігові. А основну масу здаємо до Куликівського молокозаводу. Я не надіюсь ні на яке відшкодування чи репарації від країни-агресора. Головне моє бажання — щоб син повернувся з війни з перемогою», - аргументує свої причини тримати стрій Ткаченко-старший.
У планах в «Напорівському» за 3-5 років все відновити, обіцяють: буде ще краще. За цей час сам господар здобув великий досвід, хоч і гіркий. Зміг розібратись у людях, які його оточують.
Ще безпечне поле, на тлі якого фотографується родина Ткаченків
Знаменита напорівська малина
"Час Чернігівський" писав про роботу фермерів під час війни:
