Як живуть і працюють чернігівські аграрії у "червоній зоні"

Після рашистської навали потроху відновлюються аграрії Чернігівщини. Ось - господарство поблизу Городні. Йому пощастило не бути окупованим, воно не зазнало значних руйнувань. Тому наразі тут тривають звичайні сільськогосподарські роботи.

"У нас земель біля 1000 га, худоби – 150 голів. 23 працівники, які це все обслуговують", - каже фермер Сергій Малофей. - По техніці 2 КамАЗа, 3 комбайна, наші, ще радянські. «Кировець»… 8 тракторів. Вирощуєм кукурудзу, соняшник, пшеницю, трошки овса, всі зернові культури".

Кукурудзи господарство пана Сергія дає до 1000 тон. Для таких великих обсягів попросили допомоги у держави.

"В цьому році ми звертались за насінням і за мішками для складування кукурудзи. Кукурудзу ми ще не збирали, мішки отримали, насіння нам обіцяють на весну", - каже фермер.

Хазяйнувати пану Сергію допомагає син. А для невеликого села, в якому знаходиться господарство, воно є найбільшим і головним роботодавцем.

Втім, справи наразі йдуть не надто добре. Кількість зацікавлених у покупці зерна підприємців зменшилась, прибутки впали. Особливо аграрій критикує владу, яка відмінила вигідні програми кредитування для тих господарств, що знаходяться в так званій «червоній» зоні.

"Після російського вторгнення набагато гірше, не набагато, а дуже. Ми знаходимось у «червоній зоні», банки по кредитуванню з нами не працюють. Виживаємо як можемо, на своїх коштах", - каже Сергій.

Втім, опускати руки пан Сергій не збирається. Труднощі тимчасові, а ось господарство – справа його життя.

"Час Чернігівський" писав про плани аграріїв на наступний рік: На Чернігівщині втричі збільшили площі під посів озимої пшениці.