ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» в рамках реалізації проекту: «Моніторинг змін експортно-імпортної сфери Чернігівської області» впродовж квітня – жовтня 2023 р. досліджувала особливості здійснення експортно-імпортних операцій у регіоні. До Вашої уваги звіт за жовтень за результатами проведення 8 глибинних інтерв’ю з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, брокерами, представниками Чернігівської митниці, Чернігівської обласної військової адміністрації і торгово-промислової палати.
Загальна характеристика експортно-імпортної сфери
За результатами січня – серпня 2023 р. підприємства Чернігівщини здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами зі 113 країн світу.
Експортні поставки зросли у 1,3 рази. Товарну структуру експорту формували: зернові культури (47,8 %), жири та олії (15,5 %), деревина та вироби з деревини (7,4 %), готові харчові продукти (7,1 %), текстильні матеріали та вироби (3,8 %), папір та картон (2,7 %), взуття (1,2 %), машини та обладнання (1,3 %). Підприємства області у звітному періоді наростили обсяги експорту зернових культур у 1,6 рази, текстильних матеріалів та виробів у 1,4 рази, жирів та олій у 1,2 рази, продукціъ хімічної промисловості у 2,3 разу. На 47,5% зросли поставки продукції тваринного походження, на 35,3% деревини та виробів з деревини, на 22,4% готових харчових продуктів.
Імпорт товарів за результатами січня – серпня 2023 р. зріс на 10,0 % відповідно до аналогічного періоду попереднього року. Імпортні товарні позиції формували: продукція хімічної промисловості (19,9 %); текстильні матеріали та вироби (12 %), папір та картон (10,2 %); готові харчові продукти (10 %); полімерні матеріали та вироби з них (9,4 %); мінеральні продукти (9,1 %); машини та обладнання (8,5 %).
Ситуація на Чернігівській митниці
Упродовж жовтня Чернігівська митниця провела ряд заходів для підготовки до змін у митному законодавстві, які відбулися 7 листопада. Нові вимоги вимагають від суб’єктів ЗЕД, які не користуються митними спрощеннями, пред’являти товари при здійснені експортно-імпортних операцій. Як ми вже неодноразово наголошували, у м. Чернігові немає повноцінного терміналу, а сам митний пост розташований у центрі міста і не пристосований для прийому важковагового транспорту. Тому, керівництвом було прийняте рішення про переведення підрозділу митного оформлення з Чернігова до с. Рівнопілля, яке знаходиться за 7 км від міста, де до 24 лютого 2022 р. функціонував повноцінний термінал.
За перші дні роботи, користувачі відчули певні логістичні переваги, відсутність черг, достатню кількість інспекторів і зручний графік роботи, проте, заїзд до терміналу став платним.
Також, учасники опитування відмітили покращення якості надання послуг на митниці. Як наслідок, частина підприємців повернулася до оформлення товарів у Чернігові. Загалом, кількість оформлених декларацій зросла майже на 10 %.
Експорт
Непроста ситуація склалася в експортній сфері. Оскільки більше половину всього експорту області формує сільськогосподарська продукція, то обмежуючі заходи на транзит з боку Польщі призвели до відчутного скорочення кількості відправлень.
Також суттєво дезорієнтувало підприємців запровадження верифікації експорту кукурудзи, ріпаку, соняшнику і пшениці до країн Вишеградської групи (Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини). У зв’язку з цим, респонденти наголосили на такій проблемі, як часта зміна законодавства і підзаконних актів у сфері зовнішньоекономічних відносин і необхідність постійної адаптації до змін.
Здавалося, ситуацію мало б виправити використання системи NCTS, але й тут виник ряд проблем. За відсутності різного роду авторизацій, суб’єкти ЗЕД повинні пред’являти товар на термінал для пломбування, що збільшило часові і фінансові витрати. На думку учасників опитування – це регрес у реформуванні митниці, який також несе ризики збільшення випадків хабарництва під час огляду вантажів.
Натомість, підприємці не поспішають оформлювати авторизації через надто складну процедуру і повний доступ державних органів до бухгалтерії. Респонденти зазначають, що не відчувають 100 % гарантії, що комерційна інформація, в першу чергу, про постачальників того чи іншого підприємства, не буде використана проти них або передана третім особам.
Крім того, при експорті в режимі митного безвізу, вантаж повинен транзитом проходити через кордон, але при виїзді з України, з польського боку, постійно здійснюється митний огляд. Так, траплялися непоодинокі випадки, коли необхідно було проходити перевірку фітосанітарної і ветеринарної служб, причому для товарів, які за своїм змістом не підпадають під такого роду перевірки.
Також збільшилася кількість випадків, коли польські митники відмовляються приймати декларації Т1 видані в Україні, вказуючи на наявні помилки в оформленні, не пояснюючи власного рішення. Натомість, коли водій оформлює такий самий документ у польського брокера (вартість послуги складає 140 злотих), всі помилки раптово зникають. Для порівняння, на кордоні з Румунією, нічого подібного зафіксовано не було.
Додають проблем при перетині кордону і українські митники. Так, у деяких пунктах пропуску за друк декларації Т1 необхідно сплатити понад 200 грн.
Проте, всі вище згадані проблеми стають другорядними через черги на кордоні. В середньому, час очікування перетину кордону у вересні – жовтні становив 10 – 12 діб, в окремих випадках – 18 діб. Варто додати, що все це відбувалося на фоні попереджень з польського боку про повне блокування руху вантажного транспорту через п.п. «Ягодин», «Краковець» і «Рава-Руська».
Імпорт
З 01 листопада 2023 р. перестав здійснюватися імпорт товарів за деклараціями типу «ЕА». З одного боку, бізнес позбувся необхідності 100 % передоплати митних платежів ще до отримання товару, що вивільнило значну частину оборотних коштів, а з іншого – виявилися нові проблеми.
Справа у тім, що чимало європейський підприємців відмовляються робити декларації Т1 до пункту призначення товару, наприклад, до Чернігова. Підставою є те, що в Україні йдуть військові дії і вони не бажають власним коштом перекривати зобов’язання на нашій території. Тому, більшість декларацій Т1 втрачають свою чинність ще на кордоні.
Також, на думку учасників опитування, перехід до системи NCTS призведе до того, що всі великі імпортери, які завозять значні партії товарів, з метою зменшення логістичних витрат, будуть розмитнювати товар одразу на кордоні, що призведе до зменшення митних зборів у внутрішніх митницях. Фактично, їх клієнтами залишаться лише дрібні місцеві імпортери, у яких немає філій і відділень по всій державі.
Щодо традиційної проблеми, пов’язаної з визначенням митної вартості, то респонденти відзначили, значний прогрес у вирішенні цього питання Чернігівською митницею. За останній час жодних непорозумінь з цього приводу не виникало, а товар оформлювався за вартістю контракту, що в свою чергу збільшило кількість суб’єктів ЗЕД, які розмитнюють власні товари у Чернігові.
* * *
Шановні підприємці і читачі, в рамках проекту створена анонімна «Скринька довіри». Якщо, під час здійснення експортно-імпортних операцій, стосовно вашого підприємства, або при перетині державного кордону, як громадянина України, до вас, на вашу думку, були застосовані протиправні дії з боку посадових осіб державних органів, просимо повідомити про ці факти за посиланням.
* * *
Детальніше про проект ви можете дізнатися у спеціальній рубриці «Часу Чернігівського» за посиланням.
* * *
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО "Асоціація регіональних ЗМІ" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
