15 червня ввечері згорів будинок Антоніни ЯРОШЕНКО в Мені, на вулиці Героїв України. Коротнуло проводку. Два сини Антоніни — Олександр Стежко, Валерій Арбузов та онук Олег Ховрич на війні.
— Будинок не підлягає відновленню, — каже Валентина ГОЛЯК, донька Антоніни Ярошенко. — Нас у сім’ї п’ятеро. Є ще брат Сергій, у нього маленький син, Артем, йому рік. Жили разом з мамою. Ми були вдома. Після дев’ятої вечора вклали малого спати. Мамка вийшла на вулицю. Ми розмовляли, сиділи за столом. А потім у коридорчику щось блиснуло. Сергій глянув, кричить: «Горимо». Усе вмить спалахнуло. Прибудовували ту частину давно, я ще в школу ходила. Але проводку міняли кілька років тому. Одразу викликали пожежників, приїхала машина з Мени, а потім ще чекали другу з Корюківки. Доки та доїхала, година пройшла.
— Коли корюківська приїхала, тоді вже почали гасити. До цього допомагали сусіди, знайомі збіглися. Носили воду, кинули шланг з водою від сусідів, — додає Антоніна Іванівна. — Люди нам допомогли з одягом. Особливо малому багато речей нанесли. І нам, дорослим. Меняни швидко відгукнулися. Мисок не треба, каструлями б обжитися.
— Саша працював на заготівлі дров, у лісництві. Рік, як воює, — продовжує Валентина Голяк. — Валера — у приватного підприємця Валерія Гайдукевича. Чотири місяці тому пішов. І я в нього працювала: свинаркою, завфермою була, охоронницею.
Олег зараз на реабілітації. Пішов на війну в перший день. Воював у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді. Отримав поранення. З дрону росіяни скинули вибухівку. Вказівний палець на лівій руці відірвало, рука погано працює. З ногою проблеми.
— Документи винесли, тільки паспорт Сергія не врятували, відновимо, — впевнена Антоніна. — Будинок був застрахований. Коли міняла банківську картку, запропонували застрахувати нерухомість. Кожного місяця платила 20 гривень. Чи вийде щось з цього, ще в банк не ходила. Валерій Гайдукевич дав нам квартиру в Мені. Сказав: «Живіть, скільки потрібно».
Думали відбудувати. Сьогодні, — говоримо в понеділок увечері, 17 червня, — воно все тече, пливе. Дах упав. У вівторок приїде Саша, його керівництво відпустило. Валері приїхати не дозволили, бо тільки два місяці як воює.
— Будинки в Мені дорогі?
— Є й за 160 тисяч гривень, є за 280. За 60 тисяч гривень можна придбати в селі під Меною.
— Меняни відгукнулися, перераховують гроші на рахунок доньки. Чи вистачить на будинок?
— Ще не дивилися, але, думаю, що навряд. Головне — усі живі. А далі — як Бог дасть.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ
