Уже кілька тижнів не вщухають пристрасті довкола майбутнього будівництва заводу поблизу села Шестовиця, що в Киїнській територіальній громаді. Саме тут чернігівський підприємець Сергій Масленніков планує збудувати завод, на якому оброблятимуть метал і складатимуть конструкції для автомобілів європейських марок. Ділянка площею 6 гектарів перебуває в приватній власності його родини. На зустрічах із місцевими жителями він неодноразово запевняв, що жодних шкідливих виробництв не планує.
«Буде додатково 100 робочих місць, а можливо, й більше. Я не збираюся тут виробляти жодної хімії, не планую сміттєзвалищ», – каже Сергій Масленніков, підприємець.
Сергій Маслєнніков спілкується із місцевими жителями
До того ж він гарантує, що виробництво зареєструє саме за місцем знаходження, а тому всі податки йтимуть до місцевого бюджету. Цю інформацію підтвердив і голова Киїнської громади.
«Якщо завод запрацює, то люди з Шестовиці та Киїнки матимуть змогу там працювати. Тим паче, що на виробництві заробітна плата не мінімальна, а понад 10 тисяч гривень на місяць. А якщо земля переведеться з сільськогосподарської у виробничу, то, відповідно, більший податок надходитиме в бюджет сільської ради. Чистими вони готові платити на місяць 600 тисяч гривень, там іде розподіл: частина – в обласний бюджет, у державний, а десь відсотків 60 – у бюджет Киїнської ТГ. Тобто є реальна можливість збільшити наш бюджет», – розповідає Андрій Головач, голова Киїнської громади.
Андрій Головач
За словами Андрія Головача, податки з цього підприємства суттєво підтримали б бюджет громади та забезпечили б можливість на достойному рівні фінансувати об’єкти соціальної інфраструктури і їхніх штатних працівників, а також сплачувати за освітлення та ремонти доріг в громаді.
«Ми утримуємо два ліцеї. У Киїнському ліцеї навчаються 403 дитини, у Трисвятськослобідському ліцеї – 250 дітей. Також є дошкільний заклад освіти «Малятко», в якому до війни налічувалося 90 дітей, а сьогодні є повноцінні три групи, приблизно 60 осіб. Плюс амбулаторія Киїнська та ФАП у селах Трисвятська Слобода і Павлівка. Потім є у нас певні зобов’язання про утримання районної лікарні, тобто в частковій участі береться фінансування, залежно від кількості населення. Також є люди пенсійного віку, які не можуть самостійно за собою доглядати, ми фінансуємо заробітну плату працівникам, які здійснюють нагляд, перераховуємо в Михайло-Коцюбинську громаду. Ще працює служба у справах дітей, відділ освіти. І багато іншого, що треба утримувати громаді», – пояснює Андрій Головач, голова Киїнської громади.
Здавалось би, переваги для громади очевидні – сотні тисяч податків щомісяця, внаслідок яких значно покращиться соціальне обслуговування й інфраструктура у громаді, з’являться робочі місця поблизу населеного пункту, до яких буде зручно добиратися. Проте є жителі, які висловлюються категорично проти.
«Ми всі проти, громада вся проти заводу, який будує Масленніков, тому що нема документів, нічого цей завод не має», – каже Володимир Бешун, місцевий житель.
Володимир Бешун
За словами голови громади, всю процедуру підготовки проєкту будівництва чітко контролюють 22 інстанції.
«Люди розповідають, що є якесь порушення якихось норм, але практика показує, що коли починається розробка проєктної документації, то розсилали листи в усі інстанції, які мають надати дозвіл для виконання певних проєктних робіт. І відповідно, жодна з них не написала якогось заперечення через те, що там може бути якесь порушення», – зазначає Андрій Головач, голова Киїнської громади.
Є й інший цікавий факт, Володимир Бешун, який розповідає про якісь документальні порушення, сам здійснює господарську діяльність на ділянці, що перебуває в комунальній власності Киїнської сільської ради, та не сплачує за це податки. Відповідне повідомлення було адресоване йому від голови громади.
Цю ділянку ми можемо побачити на кадастровій карті з позначкою «Державна власність». На громадських слуханнях також саме він розповідав про старі поховання худоби, яка хворіла на сибірку. Начебто поховання знаходиться на території землі, що належить родині Масленнікових.
«У нас є люди, які знають, де в нас розташовані біоями, які не можна чіпати, з 1951 року», – стверджує Володимир Бешун, місцевий житель.
За словами голови громади, точне місце треба ще встановити, адже раніше цієї інформації в реєстрах не було.
«У реєстрах ніде не було інформації, що там колись у якихось роках були захоронення. Тобто це не зафіксовано. Чому ж так і відбулося: людина не бачила, відбувся процес купівлі, зараз виявляється, що, можливо, там щось могло бути захоронено. Зараз написали листа в Держпродспоживслужбу, щоб вони дали конкретні дані про геолокацію, де саме ця ділянка розташована. Господар цієї ділянки має можливість і бажання зробити певні аналізи, щоб було розуміння, чи є там якісь нюанси, чи немає. Наразі відомо, що це поховання не розташоване в межах тих шести гектарів, де, можливо, буде промислова зона», – звертає увагу Андрій Головач, голова Киїнської громади.
Також дуже дивно, що про сибірку згадали тільки після оголошення про наміри збудувати завод. Адже раніше до продажу цієї землі місцеві жителі випасали тут худобу, копали пісок, заготовляли сіно з цих територій, а також здавали ділянки в оренду фермерам та аграріям, які обробляли землі, вирощували врожаї, худобу та розміщували там силосні ями. І тоді питання скотомогильників ніхто не порушував. Тож чи немає в цій історії зацікавлених осіб, які дбають про свої інтереси та перешкоджають будівництву, але водночас позбавляють громаду інвестицій?
«Якщо брати дуже глобально і якщо там є ще якісь спори сибірки чи ще щось, то буде дуже прикро. Адже якщо брати той радіус – 1 кілометр, а в діаметрі 2 кілометри, – то, відповідно, потрапляють туди й аграрії, які на тій території, вони теж не мають права працювати. Потрапляють будівлі людей, включно з городами, які вони теж, згідно із законом, не мають права обробляти та зрошувати. Плюс потрапляє водонапірна вежа, з якої беремо воду на частину населення Шестовиці. Тобто якщо реально там є така загроза, то вона зачепить буквально всіх. Увесь населений пункт», – наголошує Андрій Головач, голова Киїнської громади.
Здається, всім зрозуміла корисна для громади пропозиція від підприємця – збудувати завод, отримати сотню робочих місць і сотні тисяч податків щомісяця, але вона вже обросла незрозумілими чутками та жахами. Також дивує позиція деяких громадських діячів, які, як ми з’ясували, самі порушують закон.
Журналіст Марина Кирієнко
