З 24 лютого чимало операторів сфери гостинності перекваліфікувалися з готельєрів та рестораторів, з підприємців та адміністраторів на волонтерів, помічників, фахівців тилового забезпечення, які так само, як і військові, тримали місто 37 днів під час російської облоги. Дехто «доволонтерився» до останньої дрібки солі.
Тож стан галузі, а це частина економіки регіону, досить у скрутному становищі. Деталізуємо.
Трохи статистики
Це звучить майже фантастично, але у Чернігівській області за перші півроку туристи поповнили місцеву скарбницю на 648 тисяч гривень. Станом на 1 вересня 2022 надходження від туристичного збору становлять 694,6 тис. грн, інформують у Департаменті культури і туризму Чернігівської ОДА.
Загалом же сфера гостинності регіону, за даними податківців, за півроку принесла надходжень до місцевих та державного бюджетів (спільно фізичні та юридичні особи) у понад 7,67 млн грн.
Мова йде про діяльність готелів та засобів тимчасового розміщування (1,3 млн грн - фізособи, 4,47 млн грн - юрособи), діяльність туристичних агентств (1,17 млн грн - фізособи, 122 тис грн - юрособи), діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (254 тис грн - фізособи, 110 тис грн - юрособи), надання послуг бронювання та пов‘язана з цим діяльність (193 тис грн - фізособи).
Голова Державного агентства розвитку туризму України Мар'яна Олеськів зазначає, що по туристичному збору, як і по податках, прослідковується чітка тенденція скорочення надходжень до бюджету.
«За перші чотири місяці 2022 року в Україні зафіксовано зростання турзбору на 65%, за перше півріччя поточного року ми вже бачимо цифру значно нижчу – 29%. Ми чітко розуміємо, що подібне зростання – доказ того, що більшість українців, рятуючись від бомбардувань і не бажаючи опинитися в окупації, в перші місяці війни вимушені були покинути свої домівки в східних та південних регіонах і перебратися у більш безпечні області на заході. Падіння говорить про те, що більшість людей повернулися додому. До кінця поточного року ми побачимо ще більше зниження турзбору, який, скоріш за все, вийде на рівень минулого року», - наголосила очільниця ДАРТ.
Чимало прикордонних громад Чернігівщини, які були важливими туристичними осередками, перетворилися на закриті для відвідування зони. З метою запобігання демаскування ЗСУ туди проїзд категорично заборонений, каже Людмила Замай, директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації.
Вплинули бойові дій і на формат роботи самого відомства - тепер чималий шмат перенесли в онлайн. Зокрема, і туристичну промоцію регіону.
«У цілому в області ситуація більш – менш спокійна. Проте відсоток тих, хто хоче приїхати до нас - поки що невеликий. Хочу зазначити, що після пандемії у минулих роках деякі підприємці не змогли відновити свою діяльність і просто закрились. На превеликий жаль, думаю, що ця цифра тільки зросте після перемоги», - аналізує стан туристичної галузі Людмила Замай.
Читати також: Ервін Міден: на екскурсіях розповідає туристам історію, а у власному інстаграмі постить котиків
Вимушені трансформації
Нині туристична галузь також переходить в онлайн, зокрема, і у питанні позиціонування Чернігівщини.
Обласний туристичний портал «Чернігівщина туристична», який створений наприкінці 2021-го на грантові кошти, поки працює в обмеженому форматі - сайт прив’язаний до сервісу Google-карт, які зараз, зі зрозумілих причин, публікувати не можна.
«Проте вже провели навчання із власниками акаунтів на нашому сайті (всього у нас на сайті майже 900 об’єктів) і як тільки настануть сприятливі умови, вся актуальна інформація буде доступна широкому загалу», - зауважують у Департаменті.
Спільно із платформою «Discove.ua» відомство працює над створенням онлайн-Музею пам’яті війни на Чернігівщині «Війна впритул». Нині доступна частина про руйнування Чернігова та Новоселівки. Великий масив матеріалу по Лукашівці, Іванівці, Прилуцькому, Ніжинському районах - на черзі для публікації, поки що опрацьовується. Фахівці цієї платформи зараз подорожують Україною і там де дозволяють військові, фіксують злочини росіян на території нашої держави.
Промо-тури для туроператорів та блогерів, проведення масових заходів туристичного спрямування, створення стаціонарних та пересувних турпунків – на паузі до Перемоги.
Про турбізнес з перших вуст. Пряма мова
Наталія Реброва, генеральний директор Національного історико – культурного заповідника «Гетьманська столиця» (м. Батурин):
З початком масштабного вторгнення російської федерації головним завданням колективу заповідника стали охорона і збереження рухомих та нерухомих пам’яток, безпека працівників і відвідувачів. В умовах окупації Чернігівщини ми шукали можливості реалізації цих першочергових заходів і зверталися до українських і закордонних благодійних фондів і організацій.
Зменшилася кількість відвідувачів, змінилися форми роботи з аудиторією. Із 10 травня 2022 заповідник відкритий для відвідування, а з 1 липня – окремі приміщення музеїв, що були зачинені з 24 лютого.
В 2021 ми отримали 4,64 млн грн находжень від основної діяльності. На даний час надходження складають лише 280 тис грн – це 6% від надходжень минулого року. Відтак внаслідок порушення нормальних умов діяльності ми недоотримали 4,3 млн грн.
Разом з тим, на заповідник лягли додаткові витрати, пов’язані із забезпеченням збереження нашої фондової колекції і нерухомих пам’яток.
Однак, ми шукаємо нові шляхи: реалізовуючи нові форми наукової роботи, нами підготовлено та надіслано 35 листів-запитів у 29 інституцій майже у всі частини світу, найбільше – до країн Європи. Значна частина адресатів вже відгукнулася і нині вони співпрацюють з нами.
Гетьманська столиця, цитатель
Тетяна Ферльовська, керівник Парку природи «Беремицьке»:
Неможливо порахувати всі втрачені можливості розвитку, плани, мрії, ті позитивні емоції, які отримують відвідувачі, спостерігаючи за тваринами, чи просто відпочиваючи на території Парку природи «Беремицьке».
На щастя, пошкоджень чи руйнації майна немає.
Читати також: Олені, лосі, тури, коні: у парку природи "Беремицьке" масово народжуються нові тварини
Андрій Шпак, управитель готелю «Рейкарц – Чернігів»
23 лютого в нашому готелі було достатньо велике заселення, звісно, 24 лютого майже всі гості екстрено виїжджали, з певних причин не змогла виїхати невелика група болгарських гостей, які приїхали у відрядження на одне з підприємств міста – їх змогли евакуювати аж 6-го березня, коли місто було вже в повній блокаді.
Під час активних бойових дій в укритті нашого готелю ми прихистили більше 50-ти людей, допомагали з харчуванням, передали багато матраців з номерного фонду на потреби ЗСУ, постільну білизну, текстиль у військовий шпиталь та лікарні. Частина нашого персоналу виїжджала з міста, хто в область, хто в межах України, дехто за кордон.
Після відходу орків від нашого міста на початку квітня, вже була потреба розміщати людей, як на комерційній основі (в основному міжнародних журналістів, які показували на весь світ наслідки нещадних бомбардувань), так і на безоплатній – медиків, волонтерів.
11 квітня ми вже відкрили готель і приймали перших гостей. Я дуже вдячний, що в нас зберігся майже весь персонал, які оперативно повернулись до роботи. На сьогоднішній день ми адаптуємось під умови роботи в воєнний час.
Радикально змінився портрет нашого гостя: якщо раніше в основній своїй частці це були туристи та бізнес-сегмент – ті хто приїздить до нашого міста у відрядження, то сьогодні це, в основному, різні міжнародні організації, місії, медичні організації, журналісти, військові – мета приїзду безпосередньо пов’язана з ліквідацією наслідків військової агресії та безпекою в майбутньому. Із відновленням бізнесу в регіоні, поступово з’являється і бізнес-сегмент. На превеликий жаль, туриста ми сьогодні не бачимо, в цілому, причини зрозумілі.
Прямих збитків ми не понесли, оскільки готель в нашому місті не постраждав. Але зруйновані готелі нашої мережі в Маріуполі та Миколаєві.
Тамара Собецька, туроператор «Альта» (Чернігів), власниця еко-садиби «На селі у дідуся» (село Олешня):
Моя туристична діяльність зазнала 100% збитків. Робота фірми призупинена в зв’язку з відсутністю запитів. Еко-садиба знаходиться в прикордонній зоні, куди в’їзд заборонено. Тому фіксуємо відсутність відпочивальників.
Еко-садиба "На селі у дідуся"
Анатолій Прокопець, власник гостинної садиби «Будинок хаскі»:
У час активних бойових дій, Гостинна садиба приймала біженців з Чернігова (безкоштовно). В цей час ми не працювали, тільки з 11 квітня ми відновили роботу. А клієнти почали приїжджати тільки влітку (і то на вихідні).
Зазвичай, у нас відпочивали сімейні пари. Зараз жінки виїхали, чоловіки самі не приїжджають.
Гостинна садиба «Будинок хаскі»
Директор Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника ˮСлово о полку Ігоревімˮ Олена Матюк:
На жаль, на сьогодні жодної організованої екскурсійної групи до нас не приїхало. Можливо через постійні обстріли зі ствольної артилерії прикордонних сіл, які розташовані у 20-кілометровій зоні. Там дійсно неспокійно, а місто розташоване значно далі і тому, дякувати Богу та Збройним Силам, у нас тихо. Сподіваємося, що так буде і надалі.
Як відомо, внаслідок авіаудару уламками ракети, що влучила у Державний ліцей ім. К.Д. Ушинського в ніч на 12 травня, було пошкоджено Тріумфальну арку, пам’ятку архітектури національного значення. Значно пошкоджено залізну покрівлю даху Тріумфальної арки, у двох місцях є наскрізні пробоїни діаметром до 10 см кожна. Від вибухової хвилі відбулось відшарування слою штукатурки на карнізах та на фасаді арки загальною площею близько 12м2. Незначних пошкоджень зазнала цокольна частина Тріумфальної арки.
Новгород-Сіверський
Сергій Карпачов, власник садиби «Андріївські озера» (село Андріївка):
У мене 300 тис грн збитків від бурятських мародерів. Стало менше відпочиваючих. Не було весіль, корпоративів.
Читати також: В Андріївці окупанти погрожували знищити село танками, тримали в заручниках старосту і пограбували базу відпочинку
***
Підприємці та фахівці визнають: таких випробувань, як у лютому та березні Чернігівщина досі не знала. Це - найбільший та найжахливіший стрес-тест. Але ті, хто вижив і вистояв, тепер, мабуть, не бояться нічого.
