У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
45-річний Сергій Якутко з села Минаївщина на Городнянщині. Працював у Моложавському лісництві. У травні 2024 року чоловіка мобілізували.
22 листопада 2024 року на Донеччині військовий зник безвісти. Його загибель підтвердили майже через півтора року за результатами ДНК-експертизи. Попрощалися та поховали Сергія Якутка в селі Минаївщина.
* * *
32-річний Іван Кондрашевич народився на Черкащині. Жив з родиною в Атюші на Коропщині.
Воював з 22 квітня 2022 року у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Був командиром відділення. Пройшов спеціалізоване навчання за кордоном, у Франції. Іван Кондрашевич стояв на обороні Бахмута, захищав Дружківку та Костянтинівку на Донеччині, а останні два роки боронив Харківщину.
Загинув 1 червня 2026 року в селі Білий Колодязь Чугуївського району Харківської області. У нього залишилися дружина, син і донька, батьки та сестра.
* * *
44-річний Сергій Пастух з Ічні. Займався підприємницькою діяльністю. Основним напрямком роботи була організація конгресів і торгівельних виставок.
21 червня 2022 року Сергія Пастуха мобілізували. Служив у військовій частині А4362 Військово-Морських сил України. Був механіком відділення телекомунікацій та оператором відділення спеціального зв’язку. Мав статус учасника бойових дій. 12 червня 2026 року Сергій Пастух помер. Поховали воїна в Ічні. У нього залишилися батько, мати та дві сестри.
* * *
50-річний Микола Божок з села Кіпті. Працював у місцевому колгоспі, згодом — у Горбачівському лісництві, на камвольно-суконному комбінаті в Чернігові. Створив родину, разом з дружиною виховав двох синів. У грудні 2023 року був мобілізований. Служив на посаді старшого сапера групи розмінування.
Микола Божок загинув 9 червня 2026 року в Харківській області.
* * *
24-річний Євгеній Власюк з Борзни. Навчався у школі-інтернаті. Спочатку в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, згодом у Київському інституті Національної гвардії України.
— Ще зі шкільних років він мріяв стати військовим, захищати свою країну. Ця мрія стала його покликанням і справою життя,— пишуть у Борзнянській громаді.
У 2024 році Євгеній отримав офіцерське звання. Загинув на Донеччині. У воїна залишилася донька, дружина та сестра.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Двічі був у полоні, двічі повертався на фронт. У громадах втрати
- Загинув 23-річним, а його батько зник безвісти. У громадах втрати
- Умів скласти піч і грубу, провести електрику... У громадах втрати
- Родом з Києва, переїхав у Носівку, радів народженню онука. У громадах втрати
- Народився в Казахстані, захищав Україну, більше року вважали зниклим безвісти. У громадах втрати
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
