Спілкуємось із колись директоркою відомого Седнівського ліцею, а нині – радницею голови Чернігівської ОВА з питань освіти Тетяною Ясочко про те, чому змінила місце директора на посаду в обласній адміністрації, які актуальні проблеми має освіта в області та що робиться для їх вирішення.
Дивіться відео або читайте текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Розпочався новий навчальний рік. Тому сьогодні говоримо про освіту в Чернігівській області, її проблеми та перспективи із радницею голови Чернігівської обласної військової адміністрації Тетяною Ясочкою у передачі «Наші люди».
– Раніше ви очолювали Седнівський ліцей. Чого вдалось досягти?
– Два роки я була директоркою чудового прекрасного Седнівського ліцею, який за мою каденцію і став ліцеем, бо прийшла я працювати ще в Седнівський НВК. Ми доклали багато зусиль, щоб сьогодні можна було похвалитись досягненнями за ці два роки.
По-перше, Седнівський НВК став автономним ліцеем, що дуже нам полегшило нашу роботу.
По-друге, почали розвиватися. Наприклад, на базі Седнівського ліцею був створений сучасний цифровий освітній центр. Більшість сімей, які навчаються в нашому закладі, це сім'ї малозабезпечені, багатодітні. Частина з них мають тільки найпростіші гаджети– телефони. А сьогодні у часи дистанційного навчання, діджиталізація освіти є певно однією з ключових. Треба, щоб діти могли володіти вільно ноутбуками, могли вільно виходити в Інтернет, спілкуватися, навчатися більш продуктивно.
Далі ми знаходили людей, знаходили донорів, знаходили спонсорів, які нам допомагали цифровізувати нашу освіту. Моя мета, щоб в кабінеті у кожного вчителя стояв ноутбук - у кабінеті хімії, історії і таке інше. Для того, щоб більш яскраво, більш предметно дітям подавати матеріал. І дійсно, нам це вдалося, бо цифровий освітній центр працював у нас до 7-ї вечора, і діти до 7-ї вечора не покидали ліцей. До речі, Седнівський ліцей є єдиним закладом освіти, єдиним осередком культури і відпочинку для дітей у громаді.
Седнівська громада стала єдиною громадою у Чернігівській області, яка стала співпрацювати з ВГО «Волонтер». Вони відкрили на базі Седнівського ліцею сучасний центр соціально -психологічної реабілітації для дітей і людей, які постраждали внаслідок бойових дій або окупації. Це якраз наш випадок, бо Седнівська громада була окупованою. Центр діє і на сьогоднішній день. Координую роботу цього центру я, тому що я стала регіональною менеджеркою проекту, організовую увесь процес соціально-психологічної реабілітації в Седнівській громаді.
– Чому ви змінили місце директорки ліцею на посаду радниці голови ОВА?
– Із ліцею мене звільнити всім було дуже складно, тому просто закінчився контракт, і мені його не продовжили. Тобто я б не сказала, що мене звільнили, мені просто не продовжили контракт.
Як виявилося, досягнення, які нам вдалося зробити в ліцеї, стали "важким моментом" для керівництва Седнівської громади. Вони побачили, що батьки мене підтримують, діти мене підтримують, і взагалі громада підтримує, то порахували мене загрозою. Начебто планую, хоча я не планувала, стати головою Седнівської громади. І тоді мене почали виживати.
Були задіяні всі органи, які тільки можливо задіяти, я маю на увазі правоохоронні, це було СБУ, і поліція, і ДБР, і прокуратура – всі були задіяні керівництвом громади проти мене.
Мені виписали догани, які зараз мною оскаржуються в суді. Одну ми вже виграли, щодо іншої у мене днями судове засідання. Для мене вкрай важливо відстояти свою честь і гідність, бо я прийшла в ліцей і віддала йому частинку себе.
Після закінченню мого контракту була проведена інвентаризація. Вийшло, що 2 мільйони гривень інвестицій за два роки я допомогла влити в Седнівський ліцей. Для порівняння: за цей же час у Седнівську громаду, ну, певно, що і 100 тисяч гривень інвестицій не прийшло.
– Над чим зараз працюєте як радниця голови ОВА з питань освіти?
– Я вже побула у багатьох закладах освіти області, дуже багато громад відвідала. Я знаю, які актуальні проблеми зараз у закладах освіти. Мені було дуже важливо побачити все на власні очі. Є статистика звісно, але мені було важливо поспілкуватися із людьми, почути, що саме їх турбує і як це можна вирішити.
Я радник із міжнародних питань, то моєю місією було побачити проблему і знайти шляхи її вирішення. Саме через співпрацю і синергію із донорами, із міжнародними організаціями благодійними.
Найактуальнішою проблемою залишаються укриття. Є громади, які вирішили ці питання, але є ще такі моменти, на які треба звернути увагу. Це облаштування або взагалі будівництво укриття з нуля.
Ми розуміємо, що діти вже 3 роки не навчались повноцінно. Тому ми ведемо перемовини і спілкуємося з міжнародними організаціями, з донорами. Адже є громади у нас, яких взагалі в жодному закладі освіти немає укриття, на жаль.
Також мені би дуже хотілося провести навчання для голів громад або ж для делегованих ними осіб. Яке це навчання? Освітяни часто не знають, як заповнити грантову заявку, як взагалі знайти грантові заявки і можливості. Я знайшла відповідних людей в нашому місті, і зараз працюю над тим, щоб провести такі курси: дводенні, триденні, стільки, скільки треба буде для того, щоб людина зрозуміла, як із цим працювати.
Як показала практика, комусь лінь, на жаль. А хтось просто від незнання не працює з грантами - от це і можна елементарно вирішити.
* * *
Дивіться попередні випуски програми "НАШІ ЛЮДИ":
