У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
55-річний Олександр Зельман з села Великий Листвен, Тупичівська громада. Працював електрозварювальником потягів на чернігівській залізниці. 25 лютого 2022 року чоловік добровільно долучився до лав територіальної оборони Чернігова. Далі воював на сході.
Загинув 7 жовтня 2024 року в Луганській області. Поховали захисника в рідному селі.
* * *
56-річний Володимир Онищенко з селища Варва. Працював в управлінні бурових робіт у Прилуках. Пройшов шлях від бурильника до очільника бурової. У травні 2024 року Володимира мобілізували. Після підготовки в навчальному центрі старший сержант боронив Україну на донецькому напрямку. Там він отримав позивний Бона. Загинув 21 листопада 2024 року на Донеччині.
* * *
46-річний Олександр Кірдін з Комарівки на Ніжинщині. Займався сільським господарством. 15 лютого 2024 року долучився до ЗСУ. Закінчив загальновійськову підготовку у складі операції Interflex у Великій Британії. Після навчань на посаді навідника кулеметного взводу захищав кордони України на донецькому напрямку.
Загинув третього травня 2024 року поблизу Архангельського Покровського району Донецької області. З третього травня 2024 вважався безвісти зниклим. Опізнаний у березні нинішнього року за збігом ДНК під час репатріації тіл, які передала Росія. Попрощалися з Олександром в рідній Комарівці.
* * *
Євгеній Бойко з села Хрещате, Кіптівська громада. Загинув за два дні до 21-ліття-ліття. Після школи вступив до Чернігівського центру професійно-технічної освіти №16. Та, не завершивши навчання, долучився до лав оборонців. 30 січня 2024 року уклав контракт з ЗСУ. Ніс службу на найгарячіших напрямках фронту на посаді оператора безпілотних авіаційних комплексів.
26 лютого 2026 року Євгеній Бойко загинув. Поховали воїна в рідному селі. У нього залишилися батьки та брат.
* * *
52-річний Геннадій Боровський з села Шкробове Сновської громади. Працював столяром на підприємстві «Лідер», що спеціалізується на виробництві та постачанні будівельних матеріалів. 25 лютого 2022 року долучився до ЗСУ. Загинув артилерист Геннадій Боровський 20 лютого 2026 року в районі сіл Омельник та Копані Запорізької області. Поховали в селі Полуботки Новобілоуської громади.
* * *
41-річний Роман Шостак з Ніжина. З першого дня повномасштабного вторгнення добровільно приєднався до ТрО, а 16 травня 2022 року — до лав Національної гвардії України. За час служби Роман вивчився на парамедика, потім проходив військовий вишкіл в Англії.
22 вересня 2024 року на луганському напрямку Роман разом зі своїми двома побратимами пішов на бойове завдання і зник безвісти. Днями експертиза ДНК підтвердила загибель бійця. Поховали воїна в Ніжині. У нього залишилися батьки та два сини — Артур і Філіп.
* * *
Григорій Охріменко з села Степанівка на Менщині. Загинув за два дні до 37-річчя. Працював на будівництві, їздив на заробітки. На захист України став 14 червня 2023 року. Служив медиком механізованого батальйону. Третього травня 2025 року солдат Охріменко прийняв свій останній бій біля селища Олександропіль на Донеччині. Загинув від кульового поранення. Смерть воїна підтвердила ДНК-експертиза. Поховали Григорія Охріменка в рідному селі.
* * *
45-річний Роман Широкий з Ніжина. Працював у Києві, робив меблі. На початку повномасштабного вторгнення долучився до лав територіальної оборони. У 2023 році призвали на військову службу до Національної гвардії України. 20 січня 2026 року зник безвісти.
З часом стало відомо, що чоловік загинув поблизу села Пристін Куп’янського району Харківської області. Поховали бійця в Ніжині.
* * *
30-річний Михайло Мороз народився в Черкаській області. У 2009 році сім’я переїхала в село Олександрівка Бобровицького району. У лютому 2025 року пішов служити. Воював на Харківщині та Луганщині. 29 червня 2025 року солдат Мороз не повернувся з бойового завдання на Луганщині. Вважався зниклим безвісти. У березні 2026 року з’явився результат ДНК-експертизи, що підтвердила загибель бійця. Попрощалися та поховали Михайла Мороза в Бобровиці на міському кладовищі Якушкове. У нього залишилася мати.
* * *
38-річний Олександр Колишак народився в селищі Ясногірка Краматорського району Донецької області. Згодом сім’я переїхали жити в Тихоновичі на Сновщині. У жовтні 2018 року уклав контракт і пішов служити до Державної прикордонної служби України. 15 березня 2026 року головний сержант Колишак загинув. Попрощалися та поховали захисника в селі Тихоновичі. У нього залишилися дружина та два неповнолітні сини.
* * *
54-річний Олександр Новак з села Липове, Талалаївська громада. Працював механізатором у липівському КСП «Дружба». У квітні 2024 року чоловіка мобілізували. Після навчання захищав Україну на донецькому напрямку. Зв’язок з ним обірвався під Покровськом. Загинув 1 вересня 2024 року. Попрощалися та поховали захисника в рідному селі.
* * *
40-річний Володимир Харченко з села Патюти на Козелеччині. Працював у «Київбуді» будівельником. У вересні 2025 року мобілізували. Загинув 6 березня 2026 року в Покровському районі на Донеччині. Попрощалися та поховали Володимира Харченка в селі Патюти. У нього залишилися дружина, батько, сестра та брат.
* * *
47-річний Валерій Карпенко з Ніжина. З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідного міста, приєднався до ТрО Ніжина. Потім пішов працювати на «Укрзалізницю». Мав бронювання, але мобілізувався до ЗСУ. Служив у 72-й бригаді Чорних Запорожців. Під Вугледаром отримав поранення, та знову повернувся на службу. Був нагороджений за захист батьківщини. З 13 березня 2025 року бійця вважали зниклим безвісти під Покровськом. У березні 2026 року експертиза підтвердила його загибель. Попрощалися та поховали в Ніжині на Мигалівському кладовищі.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Не повернувся із завдання в Курській області. Вважався зниклим безвісти. У громадах втрати
- Виховувала бабуся - загинув під Кліщіївкою: громада втратила молодого захисника
- Загинув на першому завданні, знайшли за ДНК-експертизою. У громадах втрати
- У бойову машину влучив дрон «ланцет». У громадах Чернігівщини втрати
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
