Мобілізація фахівців, мільйони гривень донатів та унікальні розробки для армії: чим живе IT-індустрія Чернігівщини

22 ТРАВНЯ 2024, 17:30

3153

ІТ-спеціалісти Чернігівщини про роботу в умовах війни

ІТ-спеціалісти Чернігівщини про роботу в умовах війни

Українська IT індустрія генерує 5% ВВП країни й залишається одним з основних драйверів економіки. Експорт IT послуг у 2023 році склав $6,7 мільярдів, а IT сектор демонструє стійкість навіть у найскладніші часи.


Згідно глобального дослідження Львівського IT кластеру “IT Research Ukraine 2023”, що проведеного за підтримки Міністерства цифрової трансформації разом з USAID, один працівник IT галузі створює і зберігає 3 робочих місця в інших секторах економіки. З лютого 2022 IT компанії в Україні спрямували понад $100 мільйонів на підтримку військових, а також фінансують і розробляють проєкти БпЛА, РЕБ, реабілітаційні та медичні програми.

Чернігів, на перший погляд, може не виглядати як великий IT центр, втім, декілька тисяч фахівців працюють у місцевій IT галузі прямо зараз. Вони не тільки збільшують надходження валютної виручки, а й розробляють продукти та сервіси, що підтримують функціонування інших секторів держави — від паливно-енергетичного до ритейлу, логістики та освіти. Компанії нашого міста створюють інструменти для малого та середнього бізнесу, щодня допомагаючи їм розвиватися та просувати свої товари й послуги.

Однак, останні два роки були складними і для IT. Уперше за історію галузь в Україні показала зниження експорту послуг, жоден із кварталів 2023 року не перевищив 2022 за обсягом. Компанії Чернігова не виняток: третина IT компаній закрили або зменшують свої представництва й офіси в Чернігові, а це, у свою чергу, призводить до збільшення відтоку спеціалістів із міста.

Люди є основою IT бізнесу, спеціалісти з унікальним досвідом та навичками, їхня підготовка займає роки й коштує десятки тисяч доларів. Замінити їх критично важко. Війна привнесла всім непевність у майбутньому, безпекові ризики, і перспективу, що фахівець, який учора розробляв продукти на мільйони гривень — нині змінить компʼютер на автомат у кращому випадку на півночі області. На жаль, це прекрасно розуміють і закордонні клієнти, відтак, українським фахівцям на міжнародних ринках стає ще складніше боротися за кожного замовника.

ІТ Чернігова: продукти для розвитку МСБ, великий фонд підтримки військових, унікальні розробки — як виживає ІТ-галузь регіону на 3-му році великої війни

Попри те, що ситуація в галузі виглядає не оптимістично, важко знайти чернігівського айтівця, який би не вболівав за свій регіон. Чимало з них на початку повномасштабного вторгнення добровільно вдягнули піксель. Також айтівці створили фонд допомоги ЗСУ. Часто вони є найактивнішими донаторами, а ще розробляють спеціальні програми для військових, щоб ефективніше бити ворога.

Як нині почувається чернігівська технологічна спільнота — «Час Чернігівський» спробував зʼясувати й поспілкувався з представниками ІТ-кластеру.

Чернігівські айтівці першими верталися додому

На початку повномасштабного вторгнення багато IT фахівців із Чернігова релокувалися за межі міста, але здебільшого вони залишилися в Україні, осівши на заході країни. Однак, чернігівські IT спеціалісти одними з перших почали повертатися додому. За даними опитування IT кластеру (У Чернігівський IT кластер зараз входить 9 компаній, що працюють на міжнародному ринку. — ред), половина тих, хто евакуювався на початку вторгнення, повернулися додому до вересня 2022 року.

Юлія Дайнеко, голова правління Чернігівського IT кластеру, зазначає:

«Повернення фахівців допомогло швидко запуститися малому бізнесу в Чернігові. Адже сюди повернулися люди з грошима, і відповідно знову почали працювати ресторанні й інші ритейли».

Нині компанії кластеру зазначають, що до Чернігова не повернулося ще приблизно 30 % співробітників. Якщо говорити про ІТ індустрію в регіоні загалом, то відсоток тих, хто виїхав — вищий. Бо є компанії, які закрили офіси в місті, або максимально релокувалися в інші регіони.

Олександр Йовенко, директор відділу інженерів компанії “Litera”, каже: у нього виїхало до половини штату. Здебільшого розʼїхалися країною, але поки повертатися на Чернігівщину не планують.

Тенденція працювати дистанційно, яка стала актуальною в пандемію, зберігається й досі. В офіси ходять небагато, Олександр зазначає, що в них таких — до 10 людей.

«Кількість людей, що працюють в офісі, залежить від стабільності в регіоні. Чим більше загострюється ситуація, тим більше працівників лишаються вдома, підтримуючи близьких і перебуваючи в умовно безпечному місці», — зауважує він.

Юлія Дайнеко додає: роботодавці не заперечують проти такої роззосередженості штату.

«Хоча у світі спостерігається тенденція до повернення в офіси, думаю, у нас такого не буде ще довго».

Ольга Климанська, директорка з персоналу компанії SendPulse, підмітила цікаву особливість:

«Я передивлялася вакансії у великих містах України. Там зʼявилися оголошення або про гібридний формат роботи, або повернення в офіс. Особливо для певних позицій — будь-яка робота з людьми, маркетинг теж зараз шукають в офіс, тому зараз такий тренд є».

Ольга Климанська

Ольга Климанська

Олександр Йовенко вважає, що це повʼязано з тим, що практична віддача та ефективність праці вища, якщо її творить колектив у офісі, спільно й зібрано. Завдання розв'язуються швидше і краще, якщо фахівці сидять поруч. Також в офісі поліпшується і якість комунікації в порівнянні з дистанційкою.

Вимога часу — колективна безпека та дисципліна. В офісі вона теж краща. Адже деякі компанії можуть похвалитися й досить непогано обладнаними укриттями. Тож під час повітряних тривог усі наявні в офісі фахівці спускаються у сховище або переходять у безпечніше приміщення.

«Так само там є запаси їжі, води, генератор, старлінк», — зауважує Йовенко.

Ольга Климанська також розповідає: у її компанії є підвальне приміщення. Воно прибране й підготовлене як укриття. Є мʼякі меблі. Але є нюанс.

«Туди люди спускаються за потреби, бо там холодно. Але там є додатковий вихід, яким у разі чого можна скористатися».

Юлія Дайнеко додає: усі офіси компаній наразі є такими собі острівцями незламності (за аналогією з популярним проєктом Офісу Президента), обладнаними всім необхідним — від засобів живлення і звʼязку до харчів тривалого зберігання.

«Безперебійна робота та дедлайни критично важливі для IT проєктів та роботи клієнтів».

Вона говорить: безпекові питання важливі й для закордонних клієнтів, які оцінюють свої бізнес-ризики. Зокрема, локація компанії, її розташування щодо зони бойових дій, активна мобілізація та брак бронювання ІТ-фахівців.

«Кількість нових контрактів, які нині заходять в Україну, суттєво знизилася. Якщо ми подивимося статистику за 2023-й, побачимо значне падіння експорту для нашої галузі. До 2022-го таких падінь взагалі не було — був тільки ріст.

Компанії, які мають R&D офіси (research & development, буквально - дослідження і розробка — ред.), з них лише чверть лишилася на тих самих показниках замовлень або об’єму робіт».

Також чернігівські айтівці констатують: наразі ніхто не працює з країною-агресором, хто раніше вів діяльність із тим ринком — вийшли й не співпрацюють із замовниками з рф. А ще намагаються виявляти й тих, хто не хоче афішувати свою приналежність до ворожої країни. 

З українського ринку пішли й російські ІТ компанії, зокрема ті, які займалися тренінгами та навчаннями. Ольга Климанська зазначає, що дещо із цієї ніші чернігівцям вдалося перебрати на себе й за рахунок цього вийти навіть у плюс в обсягах замовлень — саме за рахунок освітньої діяльності.

Левова частка чернігівських ІТ-компаній у опитувальнику кластера зазначили, що мали втрати матеріально-технічної бази. Офісні приміщення зазнавали руйнацій, відбулись пошкодження і іншого майна.  

Олександр Йовенко:

«Ми багато людей пускали до нас, коли було дуже гаряче. На жаль, до нас у приміщення прилетів снаряд і пошкодило вікна».

Ольга Климанська:

«Наш майбутній офіс теж постраждав. Був поруч приліт. В основному теж постраждали вікна».

Мобілізація

Юлія Дайнеко каже: компанії зазначають, що в лавах Збройних сил залучено орієнтовно 10 % працівників компаній, але є й такі, де у силах оборони — пʼята частина штату. Тож і хвилює замовників більше той факт, що співробітників можуть залучити до служби.

Спеціалісти компаній працюють із клієнтами, інколи вони безпосередньо залучені в клієнтські бізнеси, клієнти можуть знати на імена усю команду та розуміти експертизу кожного. Якщо когось мобілізують, то втрата такого фахівця стане проблемою для взаємодії із замовником. Це може коштувати компанії великого замовлення і поставити саме її існування під удар.

"Наразі компанії не мають однозначної відповіді, як вони реагуватимуть на посилення мобілізаційних заходів, якщо такі будуть. Ухвалений закон про мобілізацію, одночасно із занадто низьким відсотком бронювання спеціалістів у галузі, матиме негативний ефект.

Міжнародні компанії будуть переносити свої центри розроблення за межі України, якщо ми не матимемо дієвих механізмів бронювання ключових співробітників та не збільшимо кількість заброньованих в індустрії фахівців.

Звісно, ми розуміємо й підтримуємо необхідність створення резерву для ротацій ЗСУ, проте посилення відповідальності директорів компаній за неявку їхніх працівників для мобілізації чи вимога особисто приходити в ТЦК для відновлення документів не приводить до наповнення резервів, а вбиває економіку, що нині є єдиним джерелом фінансування армії.

В індустрії ми конкуруємо між собою не на внутрішньому ринку — а на зовнішньому, поряд із компаніями США, Європи чи Азії. Втрата одного клієнта чи вихід компанії з нашої юрисдикції — це міжнародна репутація і формування негативних трендів у взаємодії з Україною загалом", — говорить Юлія Дайнеко.

Юлія Дайнеко

Юлія Дайнеко

Бронювання ключових спеціалістів для бізнесу є критичним. Також індустрію хвилює і можливість іноземних відряджень.

Блок на розвиток і посилення конкуренції індусів

Інша проблема — головні офіси ІТ-бізнесів, які часто розташовуються за кордоном, блокують розвиток локальних представництв у Чернігові через їхню близькість до кордону з росією. Це не дає можливості збільшити зарплату чи бодай відремонтувати офіс, уже не кажучи про нагальніші проблеми. Наразі партнери бачать серйозні для себе ризики, працюючи в Україні.

«Якось, щоб отримати новий проєкт, треба було поїхати до клієнта у США десяти нашим співробітникам. Через те, що ми не змогли виїхати, проєкт передали в Індію», — каже Олександр Йовенко. І додає: індуси часто конкурують з українцями: вони дешевші, їх більше, легше найняти й  у них немає війни. 

Попри всі ризики — брак стабільного живлення, проблеми зі зв’язком (чого немає в охопленій війною Україні!), антисанітарію та проблеми з медициною — клієнти часто віддають перевагу Індії.

Ольга Климанська з SendPulse розповідає: її компанія теж не розвиває збудований незадовго до початку вторгнення великий офісний центр. Бо наразі не бачить у цьому ані потреби, ані перспективи. Впливає і фізична близькість локації до ворога, оскільки «може прилетіти».

«Через мобілізацію в регіоні ми почали наймати доволі розрізнено в Україні. Якщо раніше ми наймали в Чернігові 85 % співробітників, то тепер — лише 5 %. І найближчим часом не плануємо це змінювати», — сказала Климанська.

Як залучити ІТ-бізнеси до Чернігова

Минулого року до деяких чернігівських компаній надходили пропозиції щодо злиття і поглинання бізнесів від представників іноземних компаній, які шукали вигідні для себе угоди. Результат таких переговорів наразі не відомий, проте зазвичай такі угоди не підписуються швидко. 

«Кластер вів переговори щодо відкриття офісів розроблення в Чернігові з двома компаніями. На жаль, ми ще не досягли результату, але будемо і далі шукати можливості. Втім, нам вдалося перереєструвати деякі ТОВ з інших областей у Чернігів, щоб розвивати місцевий бюджет» — каже Юлія Дайнеко.

Як зробити Чернігів привабливим регіоном для релокування ІТ-бізнесів? Співрозмовники вважають — вкладатися в освіту й розвивати механізми бронювання і у такий спосіб підтримувати ІТ-компанії, щоб інші компанії бачили ресурсну привабливість регіону, а можливості для розвитку бізнесу були не меншими за ризики.

Олександр Йовенко висуває іншу пропозицію.

«Наявність певної стратегії для айтівців допомогла б зберегти галузь хоча б на нинішньому рівні. Для розвитку не вистачає гарантій безпеки для фахівців, якщо вони і далі фінансово підтримують регіон податками. Наприклад, використовувати айтівців навіть в армії з урахуванням їхнього профілю як консультантів або за фахом в новостворених IT-частинах».

Олександр Йовенко

Олександр Йовенко

Олександр Йовенко знає, про що каже. Крім основних видів зайнятості він на волонтерських засадах є виконавчим директором чи не найбільшого благодійного фонду у регіоні «Співдружність-22». 

Наразі фонд обʼєднує у щоденній діяльності до 20 волонтерів. Здебільшого це висококваліфіковані ІТ-експерти з Чернігова і Києва, частина з них перебувають за кордоном. Також фонд підтримують чимало місцевих компаній, не тільки айтівці. 

Організація опікується потребами захисників у засобах індивідуального захисту, звʼязку, допомагає з закупівлею дронів, приладдя для зброї, оптичних засобів тощо.

Фонд підтримки військових «Співдружність-22»

Як формується фінансовий ресурс фонду? Є два шляхи наповнення балансу: донати людей і патронат компаній. Крім того, що айтівці здебільшого регулярно донатять, «Співдружність-22» щомісячно підтримують і компанії — патрони. Також є окремі цільові збори. Фонд «бере на борт» кожного з працівників індустрії, які служать у силах оборони, і не тільки їх.

Як працює фонд? Кожен запит від військових перевіряється. Якщо він зі спектру фонду (оптика, звʼязок, старлінки, броня, кріплення до зброї тощо), волонтери беруть його в роботу. 

5% ВВП, експорт на $6,7 млрд та $100 млн донатів: як працює IT-індустрія під час війни

«Співдружність-22» обробила більше як 150 запитів від понад 40 військових частин. У середньому це десяток запитів щомісяця, кожен на 400–600 тис грн. Але це не межа. Можемо і більше, залежить від поставлених завдань й донатів.

Також у фонді організовано консолідуються зусилля компаній ІТ-кластеру, які й раніше допомагали своїм підшефним військовим, але робили це розрізнено й менш ефективно. За допомогою фонду виходить закривати потреби і швидше, і дешевше.

Допомагаємо всім по всій Україні. Просто так вийшло, що здебільшого це наші, чернігівські, які служать скрізь. Передок — пріоритет», — говорить Йовенко.

5% ВВП, експорт на $6,7 млрд та $100 млн донатів: як працює IT-індустрія під час війни

Що це значить? Бойові та фронтові підрозділи — вони дістають результат за своїми запитами найпершими.

Також є нюанс — «Співдружність-22» не закуповує зброю як таку. Але може допомогти із суміжними запитами. Олександр Йовенко наводить приклад. Так, у фонду є підшефні пілоти цивільних гвинтокрилів Мі-8. Їх переобладнали на бойові.

«Ми написали програму яка допомагала прораховувати і визначити оптимальні параметри запуску ракети, які в свою чергу впливали на польотні характеристики ракет. Пілот вводив певні дані у себе на планшеті й отримував рекомендовані параметри запуску.  Це впливає на точність ураження. Коригування допомогло влучати в задану ціль з похибкою в 10 м замість 100 м».

Цю програму створили чернігівські програмісти. Саме в створенні такого продукту для ЗСУ вбачають власну найбільшу ефективність айтівці.

Ще одним важливим проєктом «Співдружності-22», до якої ІТ-індустрія міста долучилася фінансово, стало укомплектування мобільних вогневих груп ППО в Чернігівській області. Це допомогло вивести на бойове чергування за ворожими БПЛА додатково близько 40 таких груп.

У планах є і ремонт старих пошкоджених кулеметів, і встановлення їх на броню, говорить Йовенко.

«Ми не можемо законтрактувати зброю, але ми можемо її відновити, щоб вона знову стала до бою», — розповідає Олександр Йовенко.

Ольга Климанська додає: справа настільки масштабна, що нині є потреба в додаткових руках. Фонду потрібні волонтери, надто зі спеціалізацією у сфері маркетингу. Будуть раді і студентам: в ІТ-кластері готові підучити новачків. Головне — час та бажання працювати й допомагати військовим.

Ольга сама є прикладом такого волонтерства. Крім основної роботи і волонтерства, вона ще й молода мама 4-місячного сина.

Варто зазначити особливість роботи фонду — усі кошти, які потрапляють на рахунки, йдуть виключно на задоволення запитів військових. Операційна діяльність фонду команда закриває власними ресурсами.

Долучитися до патронату «Співдружності-22» може будь-яка компанія. Розвиток фонду і його бюджетних можливостей наразі є пріоритетним завданням, адже запитів стає все більше.

Довідково

За даними порталу DOU станом на 24 лютого 2024 в Україні було 275 279 активних ФОПів, зареєстрованих за кодами діяльності, пов’язаними з ІТ. Це дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які DOU надав аналітичний сервіс YouСontrol. Із цієї кількості — на Чернігівщину припадає лише 1,7 % (4 805). У гендерному розрізі 71,5 % чернігівських ІТ-ФОПів відкриті чоловіками, 28,5 % — жінками. Водночас у регіоні один із найменших в Україні показників закриття ІТ-ФОПів — 206.

Авторка: Анастасія Ярмоленко

"Час Чернігівський" писав про таке: У Гомелі судять місцевого IT-підприємця за те, що допогав… чернігівцям під час окупації регіону

Схожі новини

Авіакатастрофа в Броварах: родина загиблого бортмеханіка з Ніжина очікує на правду

15 ЧЕРВНЯ 2024, 21:33

Вiдео

"Клас безпеки" створили для дітей із вадами зору в Чернігові

15 ЧЕРВНЯ 2024, 20:42

77 дітей й досі під обстрілами

15 ЧЕРВНЯ 2024, 18:50

На Чернігівщині фермер замість льону вирощує гарбузи

15 ЧЕРВНЯ 2024, 15:48

Вiдео

«Із 2013 року наш підрозділ врятував до 100 людей», - спецпризначенець ДСНС Олександр Ольховик про врятовані життя, медаль і професію

15 ЧЕРВНЯ 2024, 14:11

Заповів поховати себе біля дружини: на Чернігівщині прощались із бійцем ЗСУ

15 ЧЕРВНЯ 2024, 13:26

В овочево-ягідних рядах Чернігівщини падають ціни. Почім суниця, кабачки й молода капуста

15 ЧЕРВНЯ 2024, 10:21

ТОП-переглядів