Кожен, хто проходить повз один із павільйонів на ринку Городні, помічав ці чарівні кошики, сплетені з нелузаної лози у традиційному поліському стилі. Певно, чимало городян придбали собі цих плетених помічників для саду, городу, по гриби чи для інших потреб.
Зазвичай майстри, які створюють такі побутові речі, залишаються поза увагою, але нам вдалось познайомитись і поспілкуватись із автором цих кошиків.
Петро Мисник, хоч вже давно і городнянець, родом з Клюсів. Там минуло його дитинство і саме там він навчився плести кошики, спостерігаючи за тим, як плів верейки й корзини його батько Олексій.
— Власне, заплітати лозу я почав ще у третьому класі, і був це далекий 1964 рік. Виходить — цього року 60 літ, як я займаюсь лозоплетінням. Минуло кілька років, поки я навчився робити каркаси і зміг сплести кошик від початку до кінця самостійно. Навколо Клюсів чимало верболозу, тож таке ремесло виникло там природно, бо матеріалу було вдосталь. Ото з тих пір і плету — радше для задоволення, аніж задля заробітку, - пригадав майстер.
Пан Петро — професійний будівельник, який власноруч збудував власний будинок. А щоб мати більше часу – часто працював на роботах, які давали можливість мати більше вихідних днів. Тож якийсь час він був кочегаром причому одразу у чотирьох кочегарках! Добу кочегарив — два дні будував свій дім. Проте у вільні години, коли такі траплялися, віддавався двом головним захопленням — риболовлі і лозоплетінню.
Але риболовля, навіть у вихідний, не завжди доступна, бо може завадити погода, виникне необхідність бути вдома чи інші обставини. А лоза завжди під рукою, якщо вчасно її заготовив.
— Заготовляти лозу можна вже з кінця серпня, проте найкращої якості матеріал зрізають з листопада по січень. До того ж зима — найкращий час для плетіння, бо є значно більше вільного часу, особливо увечері. Сів біля телевізора і плети собі, — каже пан Петро.
Майстер робить кошики різних форм і розмірів під потреби собі, рідним, друзям, на замовлення, а те що лишається, — приносить на ринок. Модельний ряд виробів становлять традиційні господарські верейки, садово-городні корзини, кошики для грибів і ягід. А ще пан Петро може виготовити корзину під багажних мотоцикла, мопеда чи велосипеда.
За роки захоплення лозоплетінням майстер має й постійних замовників. Цікаво, що один з клієнтів час від часу замовляє величезні верейки для збирання грибів, бо дві такі корзини дуже зручно стають у багажник його автомобіля.
Окрім особливої душевності, притаманній автентичним речам, кошики пана Петра дуже міцні, витривалі і служать зазвичай роками.
Джерело: "Новини Городнянщини", автор Павло ДУБРОВСЬКИЙ
"Час Чернігівський" писав про таке:
