Городнянський хлібозавод має давні традиції виготовлення якісного хліба і хлібобулочних виробів. Під час окупації завод забезпечував хлібом більшість жителів громади. Проте нині СП Городнянське виробничо-торгівельне об’єднання переживає не найкращі часи, так само як і більшість колег-підприємців.
– Певно, проблеми у більшості підприємців нині однакові. Головною є дисбаланс цін, коли паливо-мастильні матеріали і запчастини до техніки аж занадто вартісні, у той час як наша продукція має лишатися доступною для споживачів. За таких умов можна було б заробляти за рахунок обігу, проте обсяги виробництва диктує ринок, а ми повернулися до обсягів, які були до повномасштабного вторгнення – одна тонна хлібобулочних і півтонни кондитерських виробів на добу. Тому намагаємося збільшувати асортимент, йдемо назустріч побажанням покупців, – зазначила директорка підприємства Лариса Козел.
В озвучених пані Ларисою проблемах є додаткові тонкощі, які аж ніяк не покращують ситуацію. Наприклад, продукція хлібозаводу не може зберігатися тривалий час і повинна реалізовуватися швидко, тому підприємство не може працювати «на склад» чи створювати бодай якісь запаси готових виробів. Ще однією проблемою є те, що основу автопарку СП ГВТО становлять російські автомобілі «Газель», а запчастини до них нині є проблемою. Директорка також озвучила проблему доступності кредитів для підприємництва, які, як і у випадку із фермерами, пов’язані із прикордонним положенням підприємства.
Та, попри всі негаразди, Городнянське виробничо-торгівельне об’єднання сьогодні дає роботу 60 співробітникам, має мережу магазинів у селах громади – у Володимирівці, Ільмівці, Перепису, Ваганичах, Дродовиці, Кузничах, Бутівці, Конотопі, Дібрівному та Хрипівці. Більшість цих сіл розташовані у безпосередній близькості до країн-агресорок, проте фірмові магазини працюють там, незважаючи на ймовірні ризики. Безстрашні водії та експедитори хлібозаводу доставляють продукти харчування навіть у небезпечний Гірськ сусідньої Сновської громади, бо там живуть люди, і вони потребують забезпечення.
Працівниці Городнянського хлібзаводу
Після окупації СП ГВТО відродило постачання своєї продукції у сусідні міста. Щоправда, замість щоденних рейсів, товари доставляються у Чернігів, Сновськ та Корюківку двічі-тричі на тиждень. Натомість фірмовий магазин «Наш пекар» став своєрідним смачним центром тяжіння на міському ринку.
Окремими напрямком діяльності заводу є випікання цільнозернового хліба для навчальних закладів. Цей хліб відповідає всім вимогам здорового харчування дітей, й до його виготовлення тут ставляться із особливою увагою. Загальний асортимент продукції вражає – підприємство щодня виробляє 70 видів хлібобулочних і стільки ж кондитерських виробів. При цьому технологи постійно працюють над впровадженням новинок. Так, нещодавно у продажу з’явились два нові торти, голландський сирник і сухарики київські здобні.
Для зручності покупців на хлібозаводі працюють і над зовнішнім виглядом продукції, замовляють нові пакування і навіть спеціальні етикетки до свят. Та, попри всі зусилля, попит на продукцію падає.
– Це ніяк не пов’язано із якістю наших товарів, бо наш хліб та інші вироби переважно купують постійні клієнти протягом багатьох років. На наші обсяги перш за все вплинуло те, що у громаді в останні роки постійно зменшується населення. Звичайно, хтось надає перевагу київському чи чернігівському хлібу, і це природньо. Проте якщо наші земляки згадають про нас і повернуться до споживання нашого городнянського хліба – ми будемо тільки раді! – підкреслила пані Лариса.
Джерело: газета "Новини Городнянщини"
"Час Чернігівський" писав про таке:
