37 днів знаходився в російській військовій облозі Чернігів, трохи більше в окупації перебували північні райони Чернігівщини. Поруч - у сусідній Київщині - росіяни окупували ЧАЕС. На додачу, у зоні відчуження вирували масштабні пожежі, причому окупанти навіть не вважали за потрібне допустити туди українських рятувальників попри усі загрози та ризики виникнення чергової екологічної катастрофи.
Все це не могло не позначитися на стані навколишнього середовища Півночі України. У Державному агентстві лісових ресурсів доповідають - за попередніми розрахунками військові злочини росіян завдали шкоди українській екології на суму щонайменше 135 млн доларів. Однак, далеко не всі збитки можна обчислити суто у грошовому вимірі. Кіптява, посічені снарядами ліси, всіяні поля мінами, а річки танками та паливними матеріалами - з якими саме наслідками ми будемо боротися найближчими роками у нашій природі?
Новоселівка біля Чернігова. Селяни твердять: село обстрілювали фосфорними бомбами
Читати також: Ракети, снаряди та фосфорні бомби: росіяни майже вщент зруйнували приміське село на Чернігівщині
Багряний ліс
Криваві сліди катувань, знущання над жителями в селах, спалений та замінований ліс – наслідки приходу росіян на Чернігівщину.
У ДП «Чернігівський лісгосп» повідомляють: мало того, що з їхніх приміщень російські окупанти вкрали все, що тільки змогли – комп’ютери, бензопили, іншу оргтехніку, так вони ще й підвалі одного з приміщень утримували і катували працівників лісництва.
Та небезпека не минула з відходом окупантів. Ліси і досі вкриті мінними пастками. І не тільки ліси. Біля приміщення Красилівського лісництва на міні підірвався працівник Віктор Рябченко. На території теж знайшли кілька мін. Усі машини підприємства розстріляли, замінували. Згодом, у середині травня біля с. Мажугівка на міні підірвався тракторист. На щастя, лишився живий, але втратив кінцівку, інформують у ДСНС.
Російські снаряди у лісі неподалік Чернігові
Рятувальники застерігають чернігівців: регіон досі має один з найвищих по Україні рівнів мінного забруднення. Тож, лісівники, як і фермери, реально працюють на свій страх і ризик.
Після відступу росіян із Чернігівщини відрились результати їх господарювання у лісах: понівечені дерева, викопані землянки та гори бруду.
Типова картина спотворено росіянами лісу після відступу із Чернігівщини
Директор департаменту екологічних ресурсів ОДА Катерина Сахневич розповідає - однією з найбільших проблем місцевих екологів є фіксація злочинів проти навколишнього середовища. Бо, коли поруч рвалися снаряди - було не до підрахунків. Нині ж звести все докупи - ще складніша проблема.
З очільницею департаменту екоресурсів згоден і начальник Держекоінспекції у Чернігівській області Сергій Жук. Облік збитків нині - вельми дошкульне питання.
- Для того, щоб порахувати цифри - потрібно мати факти. От, можуть бути збитки, нанесені біорізноманіттю. Скільки загинуло тварин, скільки риби, скільки вбило від тих снарядів зайців, кіз, кабанів, скільки не народилося… А як це порахувати? Ніхто не знає. Це така латентна ситуація, тобто, прихована. Звісно, та шкода є, але якось її виміряти і перевести в еквівалент коштів - наразі не є можливим. Бо, наприклад, цей факт був у лютому, коли велися найактивніші бойові дії, то якщо загинула тварина, то її вже з’їли чи вовки чи собаки. Це - нереальна історія.
Сергій Жук під час роботи інспекції на згарищі «Епіцентру»
Хоч щось дізнатися по фауні можна буде хіба що наступного року, коли єгері зможуть зайти і ліс і почати обрахунок, говорить головний еколог області.
Єдине, що втішає - у період, коли росіяни крили міста та села Чернігівщини системами залпового вогню - якимось дивом не сталося великих пожеж у лісовій місцевості. Навіть у тоді ще окупованій зоні відчуження. Причина такої удачі, говорить Сергій Жук, що нам пощастило із сезоном.
- Лютий, березень - вологі місяці, була ще мокра підстилка в лісах, не було сухої трави, тому нічого не горіло. Якщо і були загоряння через вибухи - то виключно локальні.
Але є одне але. Незаконні рубки і пошкодження від рук браконьєрів - те, від чого ліси Чернігівщини потерпали усі попередні роки. Невже під покровом війни ліс пилять і далі? Сергій Жук заспокоює: загалом, дерева зрізали або громади, щоб перекривати рух окупантам, або ЗСУ - з цією ж метою. Нині, через війну, браконьєрство впало до фактично нульових випадків, знову ж таки, через небезпеку підриву на мінах.
- Ступінь ризику перевищує будь-яку можливу вигоду від цього. По-перше, мінування. По-друге, скрізь блокпости. По-третє, якщо десь в лісах почують пилку чи тероборона чи місцеві - то вони й самі того браконьєра… Ризик того, що ви попадетесь і вам у воєнний час відстрелять яйця, бо це ж мародерство, дуже великий. Тож, по оперативній інформації ми фактів браконьєрства не знаєм. Окрім того, чому крадуть? Бо є ринок збуту. Нині його нема. Фури елементарно по мостах не проїдуть. Тому, немає сенсу. Не секрет, для того, щоб розмінувати ліси Чернігівщини потрібно хоча б 2 роки, тільки потім зможемо зайти ми і порахувати що там і як. Бо шкода рахується тільки по діаметрам. І тоді тільки ми можемо виписати рахунок агресору.
По сьогоднішній день діє заборона відвідування лісів, до речі, вона актуальна навіть для екологів та лісівників. Після звільнення області від окупантів, на тих лісових територіях, які дозволяли розпочати весняну лісокультурну кампанію, тривала реалізація програми Президента «Зелена країна» та висаджувались саджанці дерев.
За місяць підприємства, які підпорядковані Держлісагентству України, висадили на своїх територіях близько 6,4 млн саджанців деревних рослин. І за цими показниками Чернігівщина - 4-та по Україні, що, враховуючи півтора місяці активних бойових дій на її території, виглядає як диво.
Повітря
Екологи говорять - нам пощастило і в іншому: проти регіону та його населення росіяни не застосовували хімічної зброї.
Також радіаційний фон - у межах норми, його чернігівські екологи заміряли щодня з моменту початку повномасштабного вторгнення.
У березні у Чернігові внаслідок російського бомбардування загорілася нафтобаза у житловому районі Айстра. Правоохоронці за цим фактом відкрили кримінальне провадження. За словами Сергія Жука, його відомство залучене в якості експертів до відбору проб ґрунту. Щойно цю ділянку перевірять на вміст ВНП - робота розпочнеться.
Нафтобаза на околицях Чернігова горіла 5 діб
Є надія, що питання обрахування збитків навколишньому середовищу таки зрушиться з мертвої точки. З 29.04.2022 набрала чинності Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди. Всі матеріали, проведення розрахунку формуватимуться в окрему справу, яка буде зберігається в уповноважених органах, що здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Вже є приклади застосування методики. Наприкінці лютого ракети російської федерації влучили в гіпермаркет «Епіцентр», масштабна пожежа спровокувала неорганізований викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
В середині травня місце події відвідали спеціалісти Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на чолі з начальником Сергієм Жуком. На підставі інформації про площу знищеного пожежею торгівельного центру інспектори вперше зробили розрахунок шкоди, завданої злочинними діями окупанта. Загальна сума збитків навколишньому середовищу лише за даним фактом склала понад 8 млн грн.
Стовп диму від пожежі на «Епіцентрі» 27 лютого ц.р.
В середині травня місце події відвідали спеціалісти Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на чолі з начальником Сергієм Жуком. На підставі інформації про площу знищеного пожежею торгівельного центру інспектори вперше зробили розрахунок шкоди, завданої злочинними діями окупанта. Загальна сума збитків навколишньому середовищу лише за даним фактом склала понад 8 млн грн.
«Епіцентр» після пожежі
Річки
Фахівці говорять: враховуючи кількість ворожої військової техніки та ресурсів, які потрапили до регіону - зрозуміло, що це не могло не позначитися на якості води в річках. Але наскільки? Бо ж якщо тільки проаналізувати повідомлення військових, то тільки у Десні росіяни втопили без малого з десяток танків. Олександр Рибалка, керівник Деснянського басейнового управління водних ресурсів говорить: так, всі розуміють, що якась шкода завдана, проте доступ до вод на кордоні поблизу з росією та білоруссю нині закритий.
- У нас точки відбору знаходяться на кордоні, де Сож, Дніпро, й інші річки. Поки йде війна - ми туди не їздимо. Нам це заборонено. Як ми проводимо зазвичай моніторинг? Відбираємо поверхневі води і перевіряємо їх на наявність певного переліку сполук, щоб вони не перевищували (допустимий вміст - ред.). Якраз це і робиться на транскордонній точці. Зараз ми не маємо можливості поїхати туди і зробити відбір. Тому з 24 лютого моніторинг тимчасово не проводиться, - розводить руками експерт.
Що саме на контролі у фахівців? Олександр Рибалка перераховує: хімія, біохімія, важкі метали, азотні сполуки, аміак, пестициди, залізо. Також, через небезпеку великого паводку, нині спостерігається підвищення рівня води, і є вірогідність, що усі забруднюючі речовини з розораних лук можуть змитися у Десну і потекти вниз за течією до Києва.
Російський танк впав у воду, Тупичівська громада
Як пояснює фахівець, уся вода, яку п'ють чернігівці - здебільшого зі свердловин, забір йде з глибини 100 метрів, тож, потенційні хімікати з лук містянам не загрожують, натомість поверхнево воду відбирають для Києва.
- Те, що люди беруть з колодязів - це, звісно, не так безпечно. Ця вода повинна проходити якусь термічну обробку.
Олександру Рибалці вторить і Держекоінспекція.
- Якщо танк потрапив у Снов чи ще в якусь іншу велику річку, ясно, що з нього витікає у воду солярка чи ще якась гидота, - говорить Сергій Жук.
Тож, якщо у будь-кого з чернігівців є сумніви стосовно якості питної води у водогоні - краще цю рідину відстоювати і кип’ятити.
Заповідні парки
У Тупичівській громаді пишаються своєю пам’яткою садово-паркового мистецтва «Тупичівський парк» (місцеві традиційно звуть його “Липовий парк” – ред.). І недарма. Бо у часи найзапекліших атак та обстрілів росіян саме цей парк рятував домівки людей від наслідків. Голова громади Лариса Шовкова розповідає:
- Він буквально закрив своїм “тілом”. Коли у нас розірвалася точка У, то осколки летіли на двоповерхові будинки, де проживає чимало людей. Так от “Липовий парк” - він собою затримував ці осколки, вони досі є у деревах, стирчать. Посікло їх сильно. Тож, люди потім приходили у парк і дякували йому.
У Міжрічинському парку, який частково опинився в окупації на нетривалий час, говорять - якщо шкода середовищу і була завдана, то вона мінімальна. Надзвичайні події тут мали виключно локальний характер. Начальник відділу з охорони природно-заповідного фонду, інспектори охорони ПЗФ спільно з працівниками лісових господарств, з дотриманням заходів безпеки, неодноразово виїжджали гасити пожежі на території Парку після повітряних обстрілів. Проводили бесіди з місцевими мешканцями про дотримання правил пожежної безпеки та правил поводження у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, говорить керівник КЗ РЛП “Міжрічинський” Сергій Кошовий. Зараз парк зачинений для відвідувачів враховуючи загальну небезпеку.
Росіяни заходили до нас зі сторони Дніпровського - там крайня північна точка нашого парку. Вони там були 2 доби й пішли, - каже Кошовий.
Екологи припускають - навряд чи у найближчому майбутньому щось зміниться стосовно заборони відвідування парків та лісів. У сусідній білорусі, яка фактично окупована росією, теж діє подібна заборона. А це означає, що лісисту місцевість використовують для прикриття ворожої техніки, в тому числі й систем залпового вогню. Нещодавній приклад вбивства на білоруській стороні місцевого рибалки з Гомеля тільки підтверджує той факт, що прикордонні ліси та водойми нині - місця небезпечні.
На Чернігівщині обліковується чи не найбільше об’єктів природно-заповідного фонду, в порівнянні з іншими регіонами. Так, станом на 1 січня 2022 їх було 677, загальною площею 262,753 тис га. Відсоток заповідності складає 7,88%. ПЗФ області представляють: 2 національні природні парки, 3 регіональні ландшафтні парки, 459 заказників, 139 пам’яток природи, 1 зоологічний парк, 2 дендрологічні парки, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища.
Ці території також мають обстежити піротехніки та єгері.
- Ми говорили з екологами, адміністрацією місцевих парків. На щастя, їх територіям в результаті російських обстрілів та атак, значної шкоди не нанесено. Однак, територія регіонального ландшафтного парку «Ялівщина» поки не обстежена. Все - через ризик мін, - коментує директорка департаменту екологічних ресурсів Катерина Сахневич.
Інформація щодо нанесеної шкоди іншим об’єктам ПЗФ до департаменту не надходила, звітуть у відомстві.
Головний еколог області Сергій Жук підбиває підсумки нашої розмови:
“Можете послатися на мене, я скажу так: враховуючи всі обставини і можливі сценарії - нам ще дуже пощастило”.
