Екологія під прицілом: як вплинуло російське вторгнення на стан природи Чернігівщини

Чер 07, 14:02

1067

Екологія під прицілом: як вплинуло російське вторгнення на стан природи Чернігівщини

Чернігів, березень 2022 року

37 днів знаходився в російській військовій облозі Чернігів, трохи більше в окупації перебували північні райони Чернігівщини. Поруч - у сусідній Київщині - росіяни окупували ЧАЕС. На додачу, у зоні відчуження вирували масштабні пожежі, причому окупанти навіть не вважали за потрібне допустити туди українських рятувальників попри усі загрози та ризики виникнення чергової екологічної катастрофи.

Все це не могло не позначитися на стані навколишнього середовища Півночі України. У Державному агентстві лісових ресурсів доповідають - за попередніми розрахунками військові злочини росіян завдали шкоди українській екології на суму щонайменше 135 млн доларів. Однак, далеко не всі збитки можна обчислити суто у грошовому вимірі. Кіптява, посічені снарядами ліси, всіяні поля мінами, а річки танками та паливними матеріалами - з якими саме наслідками ми будемо боротися найближчими роками у нашій природі?

Новоселівка біля Чернігова. Селяни твердять: село обстрілювали фосфорними бомбами

Читати також: Ракети, снаряди та фосфорні бомби: росіяни майже вщент зруйнували приміське село на Чернігівщині

Багряний ліс

Криваві сліди катувань, знущання над жителями в селах, спалений та замінований ліс – наслідки приходу росіян на Чернігівщину.

У ДП «Чернігівський лісгосп» повідомляють: мало того, що з їхніх приміщень російські окупанти вкрали все, що тільки змогли – комп’ютери, бензопили, іншу оргтехніку, так вони ще й підвалі одного з приміщень утримували і катували працівників лісництва.

Та небезпека не минула з відходом окупантів. Ліси і досі вкриті мінними пастками. І не тільки ліси. Біля приміщення Красилівського лісництва на міні підірвався працівник Віктор Рябченко. На території теж знайшли кілька мін. Усі машини підприємства розстріляли, замінували. Згодом, у середині травня біля с. Мажугівка на міні підірвався тракторист. На щастя, лишився живий, але втратив кінцівку, інформують у ДСНС.

A picture containing outdoor, tree, wood, trunkDescription automatically generated

Російські снаряди у лісі неподалік Чернігові

Рятувальники застерігають чернігівців: регіон досі має один з найвищих по Україні рівнів мінного забруднення. Тож, лісівники, як і фермери, реально працюють на свій страх і ризик.

Після відступу росіян із Чернігівщини відрились результати їх господарювання у лісах: понівечені дерева, викопані землянки та гори бруду.

A picture containing outdoor, ground, tree, areaDescription automatically generated

A picture containing outdoor, ground, dirt, grillDescription automatically generated

Типова картина спотворено росіянами лісу після відступу із Чернігівщини

Директор департаменту екологічних ресурсів ОДА Катерина Сахневич розповідає - однією з найбільших проблем місцевих екологів є фіксація злочинів проти навколишнього середовища. Бо, коли поруч рвалися снаряди - було не до підрахунків. Нині ж звести все докупи - ще складніша проблема.

З очільницею департаменту екоресурсів згоден і начальник Держекоінспекції у Чернігівській області Сергій Жук. Облік збитків нині - вельми дошкульне питання.

- Для того, щоб порахувати цифри - потрібно мати факти. От, можуть бути збитки, нанесені біорізноманіттю. Скільки загинуло тварин, скільки риби, скільки вбило від тих снарядів зайців, кіз, кабанів, скільки не народилося… А як це порахувати? Ніхто не знає. Це така латентна ситуація, тобто, прихована. Звісно, та шкода є, але якось її виміряти і перевести в еквівалент коштів - наразі не є можливим. Бо, наприклад, цей факт був у лютому, коли велися найактивніші бойові дії, то якщо загинула тварина, то її вже з’їли чи вовки чи собаки. Це - нереальна історія.

A picture containing personDescription automatically generated

Сергій Жук під час роботи інспекції на згарищі «Епіцентру»

Хоч щось дізнатися по фауні можна буде хіба що наступного року, коли єгері зможуть зайти і ліс і почати обрахунок, говорить головний еколог області.

Єдине, що втішає - у період, коли росіяни крили міста та села Чернігівщини системами залпового вогню - якимось дивом не сталося великих пожеж у лісовій місцевості. Навіть у тоді ще окупованій зоні відчуження. Причина такої удачі, говорить Сергій Жук, що нам пощастило із сезоном.

-  Лютий, березень - вологі місяці, була ще мокра підстилка в лісах, не було сухої трави, тому нічого не горіло. Якщо і були загоряння через вибухи - то виключно локальні.   

Але є одне але. Незаконні рубки і пошкодження від рук браконьєрів - те, від чого ліси Чернігівщини потерпали усі попередні роки. Невже під покровом війни ліс пилять і далі? Сергій Жук заспокоює: загалом, дерева зрізали або громади, щоб перекривати рух окупантам, або ЗСУ - з цією ж метою. Нині, через війну, браконьєрство впало до фактично нульових випадків, знову ж таки, через небезпеку підриву на мінах.

- Ступінь ризику перевищує будь-яку можливу вигоду від цього. По-перше, мінування. По-друге, скрізь блокпости. По-третє, якщо десь в лісах почують пилку чи тероборона чи місцеві - то вони й самі того браконьєра… Ризик того, що ви попадетесь і вам у воєнний час відстрелять яйця, бо це ж мародерство, дуже великий. Тож, по оперативній інформації ми фактів браконьєрства не знаєм. Окрім того, чому крадуть? Бо є ринок збуту. Нині його нема. Фури елементарно по мостах не проїдуть. Тому, немає сенсу. Не секрет, для того, щоб розмінувати ліси Чернігівщини потрібно хоча б 2 роки, тільки потім зможемо зайти ми і порахувати що там і як. Бо шкода рахується тільки по діаметрам. І тоді тільки ми можемо виписати рахунок агресору.

По сьогоднішній день діє заборона відвідування лісів, до речі, вона актуальна навіть для екологів та лісівників. Після звільнення області від окупантів, на тих лісових територіях, які дозволяли розпочати весняну лісокультурну кампанію, тривала реалізація програми Президента «Зелена країна» та висаджувались саджанці дерев.

За місяць підприємства, які підпорядковані Держлісагентству України, висадили на своїх територіях близько 6,4 млн саджанців деревних рослин. І за цими показниками Чернігівщина - 4-та по Україні, що, враховуючи півтора місяці активних бойових дій на її території, виглядає як диво.

Повітря

Екологи говорять - нам пощастило і в іншому: проти регіону та його населення росіяни не застосовували хімічної зброї.

Також радіаційний фон - у межах норми, його чернігівські екологи заміряли щодня з моменту початку повномасштабного вторгнення.

У березні у Чернігові внаслідок російського бомбардування загорілася нафтобаза у житловому районі Айстра. Правоохоронці за цим фактом відкрили кримінальне провадження. За словами Сергія Жука, його відомство залучене в якості експертів до відбору проб ґрунту. Щойно цю ділянку перевірять на вміст ВНП - робота розпочнеться.

A picture containing sky, outdoor, ground, trackDescription automatically generated

Нафтобаза на околицях Чернігова горіла 5 діб

Є надія, що питання обрахування збитків навколишньому середовищу таки зрушиться з мертвої точки. З 29.04.2022 набрала чинності Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди. Всі матеріали, проведення розрахунку формуватимуться в окрему справу, яка буде зберігається в уповноважених органах, що здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вже є приклади застосування методики. Наприкінці лютого ракети російської федерації влучили в гіпермаркет «Епіцентр», масштабна пожежа спровокувала неорганізований викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В середині травня місце події відвідали спеціалісти Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на чолі з начальником Сергієм Жуком. На підставі  інформації про площу знищеного пожежею торгівельного центру інспектори вперше зробили розрахунок шкоди, завданої злочинними діями окупанта. Загальна сума збитків навколишньому середовищу лише за даним фактом склала понад 8 млн грн.