17 травня в Лашуках Седнівської громади поховали двох братів. 21-річного Віталія та 24-річного Юрія Карасів. Хлопці загинули в Києві 14 травня. У панельну багатоповерхівку в Дарницькому районі, де вони жили, вдарила російська ракета.
Мати хлопців Ольга Петрівна померла восени 2021 року від «ковіду». Залишилися батько Олексій Якович та старший брат, 38-річний Олександр Малихін від першого шлюбу матері. Він військовий з першого дня повномасштабного вторгнення.
* * *
— Сашу відпустили на похорони, пів години тому бачилися, — каже Микола ЛАПА, староста села, він же хрещений Олександра та Юрія. — Мій батько хрестив їхню матір. А вона захотіла, щоб я хрестив її синів. У Віталика інший хрещений.
Віталя тільки закінчив навчання в Чернігові. Вчився на кухаря. До тих вихідних був у Лашуках. На канікулах підпрацьовував. І, скоріш за все, на літо шукав собі роботу в столиці. Юра працював у сфері ІТ.
Квартиру на сьомому поверсі винаймали. До вторгнення в ній жив Саша з родиною. Під час наступу орків, дружину з донькою відправив у Нідерланди. Сам пішов воювати. Оренду ділили порівну.
Юру викинуло з будинку. Прибило уламками. Його знайшли раніше, під вечір. Думали, що Віталя живий. Але він як у ліжку був, так у ліжку під руїнами і відкопали. Через добу.
Тіла були так пошкоджені, що навіть не змогли вдягти. Поклали поряд. Труни були відкриті, але накриті покривалом.
Хлопців відспівував батюшка з ПЦУ, отець Андрій Романюк. Це була принципова позиція Олександра. Сказав: «Ніяких московських попів».
Прощання з братами Віталієм та Юрієм Карасями
* * *
— Зараз стою біля свого колишнього будинку, — каже телефоном Олександр. — І ніяк не можу оговтатись, прийти до тями. Сьогодні приїхав у Київ. Тут тимчасово живу. Був неподалік, зайшов. Через кілька днів знову поїду на запорізький напрямок.
* * *
28 червня минулого року в Парафіївці поховали двох братів: 29-річного Артема та 32-річного Максима Твердохлібів. Хлопці теж загинули в Києві. Теж під час влучання ракети в багатоповерхівку в Солом’янському районі. Артем працював у клінінговій компанії, Максим — у кондитерській.
У ніч з 16 на 17 червня під час масованої атаки хлопці вперше пішли ховатися в підземний перехід, що недалеко від будинку. Близько шостої ранку, як вибухи припинилися, вирішили повернутися додому. Відписались матері, Ганні Тамбовцевій, яка теж не спала: «Лягай спати. Усе, що хотіло прилетіти, прилетіло». А через пів години їй вже дзвонила невістка Віта, цивільна дружина Максима. У ту ніч вона ночувала в матері. Сказала: «Влучила ракета. Нема ні під’їзду, ні хлопців».
З руїн заваленого під’їзду першим дістали меншого Артема. Його впізнали за статурою. Тіло Максима впізнали за татуюванням.
Тіла братів кремували. Дві урни з прахом привезли додому 27 червня. Поховали в одній могилі.
Дерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з соцмереж
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Росіяни вдарили по фермах: загинула працівниця, тяжко поранений тракторист
- Три «герані» вдарили по фермі - загинули батько і син
- Я кричу в трубку: «Татку вбило!». Чоловік загинув на власному подвір'ї
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
