Не лише росіяни є стороною-агресором. Виявляється, білоруси теж. Журналісти-розслідувачі зібрали чимало свідчень на підтвердження інформації про те, що на боці росіян після 24 лютого торік воювали і білоруські військові.
Журналісти столичного видання “Заборона” з’ясували, що військові білоруської армії брали участь у повномасштабному вторгненні рф в Україну (зокрема, у Чернігівщині) в лютому — березні 2022, інформує сайт видання.
За свідченнями чернігівців, білоруси були в російській армії, переважно, в охороні громадського порядку і збирали інформацію. Звісно, так само, як і росіяни, білоруси перебувають цілковито під впливом російської пропагандистської машини.
Як же можна відрізнити білоруських і російських військових? І хто з чернігівців став свідком, де заходили білоруси?
Одна з перших баз військ вторгнення розташовувалась у селі Вишневе (колишній Ріпкинський район). Окупанти зробили опорний пункт у місцевій школі, а в підвалі облаштували катівню для активістів-чернігівців, учасників територіальної оборони, військових й працівників силових відомств.
Ігор, житель села, розповідає, що таки виокремив білорусів, коли вони стояли в селі, — переважно бачив їх на блокпостах.
«Один мені каже: “Моя родина — у вас за огородом, считай”, — згадує Ігор одного з білоруських комбатантів. — Почав заливати мені басні типу “мы вас от бендеровцев спасаем”. Я питаю: “І де ти “бендеровцев” бачив? Тут з тобою якою мовою спілкуються?” “Ну на русском”, — каже. А потім питає: “А где тут водки можно взять?” Нам пощастило, що їхній штаб стояв тут. Не чіпали нас, не було репресій».
Ігор, житель с.Вишневе
Співробітники Вишнівської сільської ради (вони попросили зберегти анонімність, побоюючись наслідків у випадку можливого повторного наступу) підтверджують: окрім російських окупантів, у селі були присутні білоруські військові. Проте, за їхніми спостереженнями, білоруси не брали участі в репресіях — радше «стежили за громадським порядком» і збирали інформацію про місцевих жителів.
Подібна ситуація була і в селищі Михайло-Коцюбинське, у передмісті Чернігова. Тут базувалося одразу кілька груп білоруських військових. До їхніх завдань, судячи зі свідчень місцевих жителів, входило утримання й патрулювання населеного пункту, поки російські війська пробували прориватися до Чернігова. Це, можливо, найближча точка до лінії фронту, до якої змогли дістатися білоруси.
Олександр, технік водоканалу Михайло-Коцюбинського, розповів, що окупаційні війська квартирували в будинках місцевих. Зокрема, вони розмістилися в будівлі пожежної частини водоканалу, розташованій у центрі селища.
«Білоруси в нас особливо нічого не робили, — розповідає Олександр. — Каталися: їхало дві російські машини, одна їхня. Вперемішку ходили».
Олександр, працівник Михайло-Коцюбинського водоканалу
За його словами, білоруські військові були одягнуті у форму, що трохи відрізнялася від російської.
«Якщо в росіян [форма] темна й камуфльована, то [в білорусів] просто світло-зелена — і ні в кого не було ні шевронів, ні погонів», — розказує Олександр.
Про участь білоруських військових говорять і в селі Бобровиця Ніжинського району. Селянин Михайло Черненко згадує, що якось спілкувався з білоруськими військовими.
За його словами, вони роздавали гуманітарну допомогу й «сторожили» село. Також, каже Михайло, білоруси пояснили йому, що маркують свою техніку літерою О.
Михайло Черненко
На початку вторгнення Збройні сили України поширювали в соцмережах памʼятки щодо ідентифікації військової техніки окупантів. Крім символів Z і V, була в ходу й буква О. За даними ЗСУ, саме так позначали білоруську техніку.
1 березня речник регіонального управління Сил тероборони «Північ» Віталій Кирилов розповів у ефірі українського марафону національних новин, що на Чернігівщину заходили білоруські війська і що колона тоді рухалася з боку Городні в напрямку Чернігова.
Віталій Кирилов
У розмові з виданням, Віталій Кирилов підтвердив: така інформація дійсно була від військового керівництва України. Проте згодом офіційні повідомлення про участь білоруських військових чомусь припинилися.
Він також пояснює, що саме з білорусі «заходила техніка з маркуванням білого кола з чорним усередині». Тобто буква О нібито позначала не білоруських військових, а тільки напрямок.
За російською легендою, буквою О позначали командування сил «Центр» під керівництвом російського генерал-полковника Олександра Лапіна, який командував наступом на Київщину, Чернігівщину і Сумщину.
«Центр» — військове обʼєднання Центрального військового округу з бригадами із Сибіру та російської півночі — був найменшим у повномасштабному вторгненні й мав найобмеженіші завдання. За офіційними російськими новинами, головною метою «Центру» було взяття Чернігова.
Журналісти Bellingcat назвали Лапіна-старшого причетним до транспортування зенітно-ракетного комплексу «Бук» в окуповану Донеччину 2014. Саме цей «Бук» збив малайзійський боїнг рейсу MH17 з 298 людьми на борту. Проте під час слухань у Гаазі імʼя генерала не згадували.
28 лютого 2022-го російські та білоруські війська зайшли в селище Ріпки, що за 30 кілометрів від кордону з білоруссю. Голова Ріпкинської територіальної громади Сергій Гарус каже, що йому доводилося багато спілкуватися з білоруськими військовими через окупацію району.
Ріпки
За словами Гаруса, серед окупантів були офіцери російської ФСБ, командири Росгвардії, а також, імовірно, представники білоруського КДБ, які разом із ФСБ називали себе «міністерством продовольствія».
«За виправкою та віком було видно, що білоруси — колишні силовики, — пояснює голова Ріпкинської громади. — Коли ми сказали [російським окупантам], що вони нам не потрібні, що ми без них розберемося й організуємося, командир Росгвардії відповів: “Тоді ми вас до Білорусі приєднаємо, раз у вас усе є”».
Сергій Гарус
За спостереженнями Гаруса, форма росіян та білорусів була однаковою, тільки перші мали ще радянські шеврони.
"Час Чернігівський" писав про білорусів:
