Замість цілодобового домашнього арешту – нічний: з 22.00 по 6.00. Суддя Деснянського районного суду Чернігова Людмила Самусь пом’якшила запобіжний захід ветерану російсько-української війни, офіцеру Першої окремої Сіверської танкової бригади Артему Панчику. Зауважимо, що прокуратура і потерпілий поліцейський вимагали продовження цілодобового домашнього арешту на 60 діб.
У підтримку ветерана на суд прийшло зо два десятки небайдужих чернігівців та ветеранів війни. У свою чергу поліція, побоюючись заворушень, підігнала під один із будинків неподалік суду автозак.
Постраждалий патрульний поліцейський Андрій Шванський на судове засідання не з’явився, пославшись на зайнятість. Натомість підтримав клопотання прокурора Чернігівської окружної прокуратури Людмили Івашко про продовження для Артема Панчика цілодобового домашнього арешту на 60 діб.
Адвокат офіцера апелював до заслуг його підзахисного перед Батьківщиною, позитивні характеристики від командира бригади, з місця проживання, неможливість повноцінного утримання родини та догляду за трирічною дитиною, а також надав медичну довідку про наявність посттравматичних розладів та відсутність порушень умов попереднього запобіжного заходу. Відтак, суддя Людмила Самусь, зваживши всі аргументи, вирішила пом’якшити міру запобіжного заходу.
***
Нагадаємо, чернігівські правоохоронці інкримінують Артему Панчику частину 2 статті 345 «Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків».
21 травня ввечері між демобілізованим офіцером Першої окремої танкової Сіверської бригади та групою чернігівських поліцейських, які намагалися затримати людину, що переховувалась від ТЦК, відбувся вуличний конфлікт. В результаті конфлікту поліцейський отримав легке тілесне ушкодження. Як свідчить відео з камер поліції, патрульний застряг між дверима автомобіля Артема Панчика та стіною будинку. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.
Автор: Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
"Час Чернігівський" писав про таке:
