Олександр ЛЕМІШКО та його син Олександр з Мрина на Ніжинщині приймають хрін. 25 гривень за кілограм. Якщо приніс 50 кілограмів або більше — по 30.
— Учора був перший день, — третього жовтня заводить у двір, веде до причепа від автомобіля, накритого синім брезентом. — Перші 15 кілограмів принесли, — показує сітку з хріном. — Ховаю від вівчарки Барні. Тягає, рве сітки, — пояснює Олександр Лемішко-батько, чому під брезентом. — Довжина не має значення. Головне, щоб був без листя, з обчищеними корінцями. Приносять односельці. Усі, хто хоче заробити.
— Скільки треба копати, щоб сітка вийшла?
— Дивлячись, хто копає. Щоб здати по 30 гривень, треба принести чотири мішки. Копати його не зовсім легко. Носять, доки морози не вдарять, доки земля не замерзне.
Лемішки приймають хрін уже 13 років. До двору Лемішок на багажнику велосипеда в білому мішку везе товар Валерій БОЖЕНКО.
— Бачите, як гроші заробляємо, — заводить велосипед у двір. — Копали дві години, — кладе мішок на ваги. — Чесним трудом. Захотілось випити. Учора ввечері вийшли на город копати. Сьогодні з дідом докопали. Самогонка дорога. Пляшка коштує 100 гривень, — каже про розцінки. — А казьонка ще дорожча.
— Скільки можна заробити на хріні?
— Тисячі чотири гривень заробити можна легко. Скільки там вийшло? — перепитує.
— 20 кілограмів 50 грамів. На 618 гривень.
— Куди далі нести? — перепитує.
— Багато ще росте?
— Вистачає. Будемо возити. Сьогодні чи завтра накопаємо нову партію.
— Син займається, ви приймаєте, зарплату отримуєте?
— Кофе мені куплять, — сміється. — Коли пивка і до пивка.
Валерій Боженко заробив 618 гривень
— Зараз візьму лопату і трубу. Нею ще жодного разу не пробував копати, — Мирослав ПАСТУХ виносить саморобну металеву приспособу для копання хріну. — Корзину, ніж візьмемо. Копатимемо на городі, його там повно.
— Зручна штука, — розказує син Олександр про саморобну копалку хріну. — З металевої труби. Її розрізав навпіл. Приварив до металевого держака. Краще, ніж лопатою. Вона тонка, ламається. Практика показала, треба робити трохи довшу. Щоб глибше в землю заходила, щоб корінь не так ламався.
Олександр Лемішко-син торік від населення прийняв близько 30 тонн. У нього беруть заводи.
У цьому році чоловік планує засадити хріном гектар городу.
— Хрін — така культура, від якої затрат мінімум. Один раз виорав землю, посадив — та й усе. Ростиме кожен рік. Як і волоський горіх. Тільки збирай. Кілограм хріну коштує 30 гривень, — порівнює ціни, — а зерно — п’ять.
Зараз на цьому городі росте хріну на дві тисячі. У нас тут був ячмінь. І хріну трохи. Корінь тоненький. Коли культуру збирали, зрізали й листя. Дали стрес, — підмічає Олександр. — Після цього коріння стало краще рости. Будемо практикувати.
— Чим копатимете?
— Продумували варіанти. Техніка є. Посадимо рядками, копатимемо картоплевибиралкою. Наступного року навряд хрін буде рости рядками. Засіється як попало. Будемо пробувати глибокорихлителем. Металева пластина, яка підриває землю. Будь-яку глибину візьме, аби трактор потягнув.
За 10 хвилин Мирослав, розмовляючи, накопав два кілограми 15 грамів.
— 60 гривень заробив, — розраховується Олександр, не відходячи від ваг.
— На що витратите гроші?
— На українське «Мальборо», — жартує хлопець, маючи на увазі махорку.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Сезон хріну: Тетяна Лазебна перед тим, як терти, замочує на сім-вісім годин
- Усе - у соковижималку: жінка поділилася рецептом хріну
- Жолуді по вісім гривень за кілограм, хрін по десять
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
