З настанням зими волонтери Об’єднання добровольців «Бо можемо» не припиняють відновлювати зруйноване ворогом житло у Чернігові. Цей будинок на Бобровиці будують майже з нуля. Звели стіни, накрили дах. Вже перейшли до внутрішніх робіт. Обігріваються невеличкою пічкою.
ʼСуміші - вони працюють при певних температурах. В цій плюсовій температурі мають відбуватися. Підготовка - і будемо штукатурити майбутню ванну кімнату із кухонною зоною. В минулу зиму нас було трошки більше. В минулу зиму були на відкритому повітрю. Переходимо до вузькопрофесіних робіт. Працювати з лазерним нівеліром, шуткатуркою, електрикою складніше. Треба навики. Тут відточуємо і допомагаємо іншим", - каже Андрій Галюга, керівник об’єднання добровольців «Бо можемо».
Андрій Галюга
"Працюю в ІТ 6 років. У вільний час приїзжаю сюди і освоюю нову професію. Цікавлять історії родин. Якщо ми не допоможемо, ми їх можемо втратити, вони виїдуть за кордон і не повернуться. Тоді не буде сенсу міста і держави. Який сенс міста і держави без мешканців?" - пояснює Олексій, волонтер об’єднання добровольців «Бо можемо».
Олексій
"Подобаєтся класти блоки, самостійна і фізична робота. Краще, ніж ходити до тренажерного залу. На 2-3 години можу відволіктися.
Люди працюють. Гарно бухгалтера штукатурять. Класно інженери прикручують стелі, непогано у проектуальників виходить працювати з рамами, вікнами, дверима.
Втомилися чи не втомилися? Раніше волонтерство було трендово. Зараз є нерозуміння. Коли начальник каже: чого туди їздиш? Чи жінка каже: чого не з нами телевізор дивишся і не приносить гроші?
Людям треба донести, що бути корисним суспільству краще, ніж дивитися телевізор. Від того нічого не зміниться. Отримаєш навики, досвід, будеш відчувати себе корисним. Одна спрва - запрошувати, інше – у людини має бути це всередині. На це має бути підтримка і сімї і решта" - пояснює мотивацію Андрій Галюга, керівник об’єднання добровольців «Бо можемо».
"Час Чернігівський" писав про справжніх волонтерів:
