Якість знань через ковід і війну поволі просідає: викладач української мови та літератури Іван Баран

12 ВЕРЕСНЯ 2023, 13:48

582

Іван Баран

Із викладачем говоримо про навчання в умовах війни, зміни в програмах, розширення кругозору учнів і про те, чому деяким вчителям необхідно наново відкривати свій предмет. Викладач української мови та літератури Іван Баран у передачі "НАШІ ЛЮДИ". Дивіться відео або читайте редакторську текстову версію.


Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Спілкуємося сьогодні про середню освіту із викладачем української мови та літератури, зарубіжної літератури Іваном Бараном у передачі «Наші люди».

– Як на учбовий процес вплинуло повномасштабне російське вторгнення?

– Загалом, звичайно, це негативно вплинуло. Особливо завершення навчального року у 2022 році, оскільки вимушені були перейти повністю онлайн. Уже 2022-2023-й навчальний рік, який ми вже успішно завершили, ми адаптувалися певною мірою, тому що обрали для себе змішану форму навчання. Тобто, частина класів виходила на очну освіту, частина на онлайн освіту. Звісно, на якість отриманих знань це впливає. Як би ми того не хотіли - це не завжди залежить від учителя. Тому що одне діло – сконцентровано працювати в класі, інше – виконувати якийсь обсяг робіт за комп 'ютером, де ти можеш відволіктися, де ти можеш робити щось недотичне до роботи і робити цю роботу менш ефективно.

Але, певним чином, ми вже натреновані досвідом ковідних років, тому що тоді онлайн освіта – це було вимушене рішення, з якими ми вже стикались і яке ми вже розуміли. Тому цей перехід нам і дався легше.

Але найбільша проблема, як на мене, під час навчання – це повітряні тривоги, оскільки ми вимушені спускатись в укриття. Це гальмує навчальний процес. Ефективність тих знань, які ми даємо в укритті, гірша, бо не завжди є доступ до технічних засобів, які є у класах. Це значною мірою спотворює ту інформацію та її якість, яку ми маємо давати дітям. Але за рік ми адаптувалися до таких умов.

– Як на якість знань впливає змішана форма навчання?

– Загалом наша школа проводить щорічний моніторинг, як випускники 11 класу склали ЗНО, а тепер НМТ (Національний мультипредметний тест – ред.). І ми бачимо, що з ковідних років (із 2019 року) поволі якість знань просідає. У відсотковому співвідношенні це десь на 20-25% нижчі оцінки, ніж ми очікували від учнів, і ніж ті, які були в учнів, які повноцінно завершували очне навчання.

Ми розуміємо, що такі втрати неминучі, але працюємо над тим, аби цей показник скоригувати. Поки найефективніше, що ми бачимо, це просто вдосконалювати ті можливості онлайн навчання, які в нас зараз є. Для цього технічних можливостей багато. Єдина перепона – це креативність, пошук нових методик підходів самим учителям. З цим, звичайно, у сучасній школі є певні нюанси, тому що багато учителів у нас ще радянського типу, яким складно було навіть технічно адаптуватися до цих умов. Я не кажу вже про те, що їм морально і ментально складно перетворювати свою «накатану» схему уроків до нової реальності.

– Що можете сказати про сучасні навчальні програми?

– Я б не сказав, що програма з української мови та української літератури зазнала якихось кардинальних змін, і, в принципі, це позитивне явище.

Чи репрезентує вона адекватно українську літературу 19-20 столітть, яку ми власне вивчаємо 10-11 класах? Так репрезентує. Деякі нюанси можна було б змінити, деякі твори, але це деталі. Якщо ви молодий креативний вчитель, то у вас буде час розказати про це поза уроком або приділити певний час на самому занятті. Але найбільших змін, напевно, зазнала програма із зарубіжної літератури. Тому що значна частина творів, особливо у старшій школі, це були твори російських письменників. Зараз є така проблема в учителів зарубіжної літератури, що їм треба заново відкривати для себе значний пласт літератури, про які вони не знали або не задумувалися.

Те, що зараз пропонують дітям, як на мене, значно сучасніше, цікавіше і значно краще взагалі презентує світовий мистецький доробок, ніж акцентування лише на російській літературі.

– Що найбільше змінилось у викладанні зарубіжної літератури?

– Коли ми говоримо про зарубіжну літературу для 10-11 класів, то це великий європейський роман 19-го століття. Він і за обсягом видатний, і за своїм впливом видатний. І до нього чомусь у нашій літературі відносили якраз російські твори. Це «Анна Кареніна» Толстого і «Злочин та кара» Достоєвського і в 9 класі «Майстер та Маргарита»Булгакова. Наразі, як на мене, ефективніше замінили його на «Пані Боварі» Гюстава Флобера, оскільки оцей великий європейський роман має своє походження із Франції. І логічніше було б вивчати французьку літературу, якою потім надихалися ці російські автори, про яких ми говорили.

Ну і загалом зараз літературу ворога вивчати зараз не найкраща ідея. Але навіть з такого утилітарного погляду, то логічніше вивчати оригінал, аніж копії і копії.

В 11 класі, як на мене, значно більший акцент зробили на сучаснішу літературу, яка дітям зараз близька. Це, наприклад, твори Ніла Геймана, який є в шкільній програмі. Це твори Ромена Гарі. Це більший інтерес до літератури Азії, оскільки в нас є наразі в шкільній програмі творчість китайських та японських письменників. Вони була факультативні, але практично цьому великого значення не надавали. Тепер ми розширюємо для дитини горизонт того, що вона взагалі бачила у школі, не обмежуючи її лише Європою або Росією.

Ну і, як на мене, найбільш позитивна зміна – це те, що до шкільної програми додали роман Джорджа Орвела«1984», або ж «Колгосп тварин» на вибір учителя. Це, напевно, один з ключових текстів 20-го століття, його там вкрай не вистачало.

Загалом, зміни позитивні. І як учителі, так і батьки абсолютно прихильні до таких змін у шкільній програми із зарубіжної літератури.

– Як працюватимете в новому навчальному році?

– Те, що у нас напрацьовано за 2022-2023 навчальний рік, показало себе максимально ефективно в цих умовах. Тому якихось кардинальних змін у планах, або кардинальних змін у підходах до роботи у нас не буде. Лише якісь певні невеликі деталі чи нюанси, які за цей рік випливли як проблеми. От з ними ми будемо працювати. Поки що можу сказати, що змішана форма навчання показує себе найбільш ефективною, коли частина дітей є в школі, а частина – на онлайн навчанні.

* * *

Дивіться попередні випуски програми: 

Схожі новини

Вiдео

Підірвали банк у Чернігові і втекли: поліція показала відео затримання грабіжників

30 ТРАВНЯ 2024, 19:33

Весняна посівна на фініші: аграрії Чернігівщини - у трійці лідерів

29 ТРАВНЯ 2024, 17:22

Фото

Перша віцепремʼєрка-чернігівка на виставці пожтехніки мимоволі прорекламувала продукцію з Прилук

29 ТРАВНЯ 2024, 16:41

Фото

Публічний простір з'явиться у громаді на Чернігівщині. Над концептом працює дизайнер

29 ТРАВНЯ 2024, 15:23

Фото

Учениця викраденого рашистами Анатолія Сірого зі Сновщини мріє про волейбольний турнір на його честь

29 ТРАВНЯ 2024, 14:15

Мріє зберегти школу та запрошує сім’ї з дітьми. Читайте у "Віснику"

29 ТРАВНЯ 2024, 13:23

Корейська "швидка" рятує життя у прикордонній громаді

29 ТРАВНЯ 2024, 12:37

ТОП-переглядів