У Семенівці з минулого тижня почала працювати соціальна кухня. Волонтери готують безплатні обіди.
У будні, з понеділка по п’ятницю, у центрі соціальних служб можна отримати порцію. Тільки друга страва, без супу та компоту.
— Готують волонтери в Семенівці. Це не наші волонтери, вони вийшли на міську раду, запропонували допомогу. Знайшли донора. Міська рада виділила приміщення під кухню.
Раз на день в будні дні обіди привозять у наш центр. А ми після 14.00 починаємо видавати. Один обід — в одні руки, — попереджає Катерина ДОРОШЕНКО, виконуюча обов’язки директора центру соціальних служб Семенівської міської ради.
— Привозять у великих каструлях, термосах?
— Ні, у термолотках, кожна порція окремо. Лотки на три відділення. Окремо салат, гарнір і щось м’ясне: сосиска або підлива з м’ясом.
— Пробували? Смачно?
— Не куштували. Нам везуть уже запаковані. Тут, в офісі, нічого не фасуємо, не розкладаємо в тарілки. Просто видаємо ці лотки.
Перша, пробна роздача була минулого четверга. Попередили всіх, хто перебуває в нас у реєстрі отримувачів соціальних послуг. За списком. Скільки людей, стільки й порцій. Матерям видавали на всіх дітей також. 60-70 обідів розійшлося першого дня.
З п’ятниці вже роздаємо всім, хто потребує. Давали оголошення в соцмережах. Люди переказують одне одному, розказують сусідам. Працює сарафанне радіо.
Привозять першу партію — до 100 наборів.
Приходять переселенці, пенсіонери. Просто люди, які без роботи залишилися. Багато зараз у скрутному становищі. Документально це підтвердити не вимагаємо. Та і на «Джипах» же ніхто не приїжджав. Тут всі, кому, справді, треба. І ми всім давали по лоточку. Забирають, їдять удома.
Кілька людей просили другу порцію. Але правила є правила.
Десь годину-півтори ми роздаємо. Тим часом готується друга партія, ще 100 наборів. Усе тепле. Другу везуть у територіальний центр. Їжу роздають людям похилого віку в стаціонарі, потім розвозять по домівках. Тим, хто на обслуговуванні в центрі, за ким доглядає соцпрацівник.
Зараз у нас під дверима до 14.00 люди вже стоять, чекають. Не штовхаються, заходять культурно, по одному.
— Усім охочим вистачає?
— Ще й залишається. Поки що обіди не настільки популярні.
Перші дні розходилося близько 80 порцій. Що залишається, віддаємо хлопцям з волонтерського центру. Вони везуть у терцентр.
— Якщо не вистачатиме для черги, менше дістанеться тим, хто на соціальному обслуговуванні?
— Попросимо збільшити кількість порцій.
До кордону з Росією від Семенівки — 12 кілометрів.
Джерело: "Вісник Ч", авторка ОЛЕНА ГОБАНОВА
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Чернігівські волонтери печуть хліб і роздають гарячі обіди на Херсонщині
- Знаменитий телеведучий зʼїздив до українських воїнів на армійський обід
- Модульні будинки, гарячі обіди, робота людям: як БФ «До України з любов’ю» допомагає Чернігівщині
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
