І навіть фото виклали. Щоправда, зафіксувала рідкісну тварину фотопастка, інформує сторінка КЗ «РЛП «Міжрічинський».
Нагадаємо, що чернігівські екологи і раніше фіксували сліди рисі у прикордонні. Однак побачити тварину наживо досі не вдавалося.
Через наслідки війни та постійні обстріли - прикордонні громади Чернігівщини швидко стають безлюдними. Однак, через відсутність людей у регіоні все частіше стали бачити тварин, які раніше тут були рідкісними - рисей, ведмедів.
Про тварину
Рись звича́йна, або рись євразі́йська (Lynx lynx L.) — ссавець із роду рись (Lynx), що належить до ряду хижих (Carnivora) родини котових (Felidae).
Євразійська рись є найбільшою зі всіх рисей, довжина тіла від 76 до 110 см і 70 см у загривку, а самок на декілька (3–6) см коротша. Хвіст — 10–31 см, висота у плечах 60–65 см. Самці частіше важать від 18–26 кг (інколи до 32 кг), самки важать в середньому 18 кг. Тулуб, як у всіх рисей, короткий, щільний. Рись має карі очі, китиці на вухах, короткий хвіст, жахливі пазурі та сильні задні лапи. Всі лапи взимку вкриті великим хутром. Жодний інший представник родини котячих не пристосований до снігу так добре, як рись.
Сьогодні в Україні — близько 500 особин. З 1994 року, коли рись включили до Червоної книги України та заборонили полювання, чисельність популяції тварини суттєво не збільшується, а про її життя досі відомо небагато.
Тварина є видом, від якого залежить здоров’я екосистем та життєвий цикл інших видів. Наприклад, для життя рисі необхідна велика територія, де її ніщо не турбуватиме — від 120 до 1800 квадратних кілометрів для самців, 80-500 для самок. Відтак, охороняючи рись та її оселище шанс на виживання отримують інші види тварин та рослин (в тому числі червонокнижні), що живуть поруч з нею.
Кожен хижак в екосистемі має свою нішу. У рисі — це регулювання чисельності гризунів, а також лисиць — переносників хвороб і паразитів. Ліси завдячують здоров’ям плямистій хижачці.
