Рідкісна, горда та вельми потаємна тварина, схоже, таки обживається на звичній їй Чернігівщині. Попри війну і всі її ризики.
Як інформує пакр «Міжрічинський» (знаходиться у межиріччі Дніпра та Десни) таємничу хижачку та її малят поки не вдалося побачити на власні очі, однак, вийшло вистежити її сліди.
«Дикі тварини зазвичай ведуть потаємний спосіб життя. Вони намагаються уникати зустрічі з людьми. Завдяки добре розвиненому слуху та зору тварини помічають людей раніше, ніж вони їх. Взимку залишений твариною слід допоможе нам визначити вид тварини, розгадати таємниці життя звірів. Щоб з’ясувати, кому належить слід, треба знати, як виглядає тварина, де вона мешкає та як пересувається», - інформують у парку.
Взимку в «Міжрічинському» на снігу можна знайти сліди рисі і дізнатись, як проходить її день. На початку зими побачив типовий котячий слід-відбиток – округлий та без кігтів, тільки великих розмірів, інспектор охорони природно-заповідного фонду. Пройшовся за слідами. Ланцюжок тягнувся лісом, рись уникає прямої та зручної дороги, звернув до бурелому. Її сліди та сліди ймовірно трьох рисенят часто змішувалися зі слідами копитних та кабана. Самиця з рисенятами прийшла перевірити місце зі смачними запахами та слідами копитних, які має навчитись добре розрізняти рисяча малеча. Адже з матір’ю вони будуть лише цю зиму, а наступного року вже робитимуть спроби жити самостійно.
Рись євразійська - представник виду хижих ссавців з родини котових, що занесений до Червоної книги України, постійно мігрує вздовж Київського водосховища та лісовими хащами і її дуже складно вислідити. Тільки одного разу у 2020 за допомогою фотопастки на території Парку вдалося зафіксувати одну особину рисі.
Довідково
Самиця після 67-74 добової вагітності раз на рік (квітень – травень) народжує 1-2 (зрідка 3-4) сліпих малят. Новонароджені мають масу 240-430 г. Зрячими стають на 12-16 добу. Лактація триває 2-3 місяці. Виводок тримається біля самиці до весни наступного року. Статевої зрілості досягає у 2-3-річному віці.
Територіальні вимоги рисі досить великі: територія самця становить 150 км2 (максимально до 500 км2), самиці з виводком у зимовий період становить близько 100 км2.
Переміщення рисі протягом доби складає в середньому 7–15 км. Добові переміщення самця на Поліссі порівняно великі - 15–25 км.
Основним кормом рисі є дикі ратичні ссавці. В Україні здобиччю зазвичай є козулі та олені; дрібніші види (птахи та мишовидні гризуни) становлять лише незначний відсоток.
"Час Чернігівський" писав, що у Чорнобильському заповіднику міжнародні дослідники помітили велику рідкість: бурого ведмедя. Тим часом у Новій пошті в Чернігові в штаті муркотливий працівник.
