Костянтин Грубич - людина, яка вже майже 30 років знаходиться по інший бік телеекрану. На його рахунку такі культові телепроєкти як «Ток-шоу «Вибрики», «Знак Якості», «Не всі вдома», «Смачна країна» тощо. Лауреат національної премії Телетріумф.
Попри численні мандрівки Україною - метр зізнається: свою країну він досі відкриває і не втомлюється це робити. Так, Грубич частий гість і на Чернігівщині. Побував тут як на півночі, так і на півдні.
Цього разу популярний ведучий приїздив досліджувати і вивчати Козелеччину доби Козаччини. Він зізнався: на роботі йому запропонували долучитися до корпоративної екскурсії в Козелець, де його колега Акім Галімов зі своєю командою вже кілька років намагається врятувати, відновити й зміцнити старовинну садибу Дараганів Покорщину, у Козельці.
Грубичі вирушили туди родиною - Костянтину склала компанію і дружина Світлана.
«Насправді дерев’яна споруда середини XVIII століття нерозривно пов’язана з історією колишньої Гетьманщини. Колись тут вирувало життя. І дивовижно, що крізь століття садиба збереглася, хоча чимало подібних маєтків не пережили пожеж та інших випробувань історії. Сьогодні зійшлося все: і погода, і настрій, і захоплення нашою історією, і патріотичне відчуття того, що ми маємо не просто пам’ятати своє минуле, а й рятувати його».
Костянтин Грубич каже: Козелецькій громаді вдалося зробити неймовірне - вразити його. Інфлюенсер зізнався: емоцій вистачить не на один допис, попри сумні вісті з війни.
«А поки що просто хочу поділитися емоціями й подякувати цьому дню за подаровані відчуття, і тим, хто організував екскурсію, за можливість побачити все на власні очі. Акіму Галімову та його соратникам - за важливу справу, яку вони роблять. І Світланці - за те, що ми пережили цей день разом. Бо навіть на тлі сумних новин, яких, на жаль, не бракує, трапляються дні, що повертають відчуття світла. І нагадують, заради чого ми тримаємося, бережемо своє і продовжуємо жити», - написав автор.
Також Грубич виклав пост про відвідування знаменитого Козелецького собору Різдва Богородиці. Особливо його тут вразили два моменти - один з найвеличніших іконостасів Східної Європи та постать засновниці собору - місцевої поміщиці Наталки Розумихи.
«З Наталею Розумихою пов’язують промовисті слова після життя у Петербурзі по поверненню до рідного Козельця: «Тут я сама собі цариця, а там…». Це радше історичний переказ, ніж документально підтверджена цитата, але в ньому є щось дуже українське, бо про гідність, внутрішню свободу і розуміння того, що становище та титули не завжди важливіші за можливість бути господарем на власній землі.
Козелецький собор зі своїм фантастичним деревʼяним іконостасом пережив століття, зміни влади, війни й потрясіння. Стоїть і нагадує: те, що створене з вірою, любов’ю та гідністю, здатне пережити тих, хто вважав себе всемогутнім. Мабуть, у цьому і є одна з наших відповідей сьогоднішньому світові: українці не вперше проходимо крізь випробування. Ми пам’ятаємо, хто ми, звідки й за що боремося. І вистоїмо. Як вистояла наша історія, як стоїть собор у Козельці».
На допис відреагував і сам Акім Галімов, який подякував за увагу до праці волонтерів.
«Дякую Вам і пані Світлані, що завітали і підтримали! Був дуже радий бачити вас у Покорщині❤️».
Зауважимо, що дописи Костянтина Грубича зібрали чималу реакцію - пост про Покорщину понад 1300 лайків лише у фейсбуці та близько 2000 в інстаграмі і сукупно і під сотню коментарів. Здебільшого відписували чернігівці, які були вражені, що телезірка проводить вікенд у такому місці як Козелеччина.
Тетяна Розлач:
- Собор фантастичний, але, на жаль, досі в московському патріархаті. Місцева громада не задає незручних питань (((
Тетяна Лукʼянець:
- Ще в далекому 1974 році їздила на екскурсію з Києва в Чернігів автобусом, і по дорозі нам показували цей собор, в ті часи він був закритим, чи то реставрація довгострокова була, і ми тільки через віконця заглядували, щоб подивитись всередину на гробницю і за словами екскурсовода красивий іконостас. А далі по дорозі в Чернігів було село, якщо не помиляюсь Шуляки, то там збудована була Розумовськими на честь батька церква. Добре, що настали часи, що можна бачити таку красу, музейну..
Ірина Долга:
- До квітня 2022 взагалі не мала уявлення про існування Козельця. Не кажучи вже про цей собор. А зараз живу поряд і тільки навіть вчора була там. Їдеш чи йдеш повз - дуже красиво. Дякую,що згадали!
Володимир Коробко:
- Собор краса, але іконостас - це шедевр найвищої похвали. Клас. І слава Богу, що орки не зайшли в Козелець.
Ніна Бойко:
- Козелеччина - це моя мала батьківщина. І вже при слові Козелець на душі тепло. Дуже гарна в нас природа! Біля Острова озеро Солонецьке навесні все в білих ліліях, а яка в нас Десна! А зараз, мабуть, весь Київ у нашому лісі бере гриби. У нас все є: ліс, річка, озера, болото, луг. Рай, та й годі!
Алла Демченко:
- Я Вам заздрю! Я дивлюся Реальну історію і слідкую за реконструкцією цієї садиби, але ще не маю змоги відвідати її. Тому чекаємо Ваших дописів про поїздку!
Леся Баранюк:
- Дякую, Костю, що поділився інформацією та враженням. Дякую всім, хто зберігає нашу спадщину. Мрію теж після закінчення війни відвідати всі історичні місця в Україні (де ще не була).💛🩵
На цю репліку знаменитий ведучий апелював так - чекати не варто.
"Час Чернігівський" писав про таке:
