27 січня «чупакабра» мала необачність завітати до одного з домогосподарств у Солонівці на Городнянщині. Невідомого звіра хижої зовнішності виявила господиня садиби, яка після роботи поралась по господарству на подвір’ї. Сама учасниця подій побажала залишитися невідомою, тому ні імені, ні прізвища її ми не називатимемо.
Власне, навряд чи можна налякати сільських жителів появою дикого звіра, навіть на подвір’ї, проте цей екземпляр мав вигляд зовсім незвичний й навіть страшний. Незважаючи на непізнаваність тварини, родина швидко вирішила нейтралізувати потенційну «чупакабру» фізично. Вила не використовували – бува, скажена, то доведеться цінний реманент викидати. Упорались за допомогою звичайної дошки.
На щастя, місцевий лісник разом із ветеринаром виявилися спеціалістами кваліфікованими і чітко визначили солонівську «чупакабру» як звичайну єнотоподібну собаку. Їхню думку згодом підтвердили й фахівці кафедри зоології Ніжинського державного університету. Просто тварина настільки постраждала від парші (вірусного захворювання тварин на зразок стригучого лишаю), що в ній дуже складно вгадати єнотоподібну собаку.
Тваринку закопали із дотриманням усіх норм, а фото з історією переповіли нам. Варто зазначити два очевидні факти. Перший – єнотоподібні собаки таки не вляглися у зимову сплячку, бо зима надто тепла, тож тварини мусять шукати собі харч навіть на подвір’ях людей. Другий – три роки без полювання призвели до надмірної щільності хижаків, тому нині в популяції єнотоподібних собак і лисиць спостерігається практично тотальне зараження паршею, через що дрібні хижаки часом виглядають як інопланетні створіння. Благо, на території Городнянщини так не поширюється сказ, що було б дуже серйозною проблемою з низкою системних наслідків.
Фахівці рекомендують при подібних контактах максимально дистанціюватись від тварин, які заходять у населені пункти. У разі прояву агресивної поведінки повідомляти екстрені служби чи ветеринарів і не контактувати з дикими хижаками.
Джерело: "Новини Городнянщини", автор Павло ДУБРОВСЬКИЙ
"Час Чернігівський" писав про таке: