Староста села Бурківка (Крутівська громада), що на Ніжинщині, 51-річний Андрій ДЗЮБА розповів про дивного звіра, який полював на птицю в його господарстві.
— Спав у коридорі, десь близько п’ятої ранку чую: кури кричать. Думав, коршак їх колошкає. Курник же на ніч не зачиняю — спека. Навколо огорожа — металева сітка 10х6 метрів, заввишки півтора метра — нікуди не подінуться. Підхопився босий, у трусах. З ломом кинувся до курника — він за десять метрів від хати. Дивлюся, тікає якась істота, тулуб завдовжки з метр, заввишки приблизно 60 сантиметрів, голова, як у єнота. Шерсть темна, схожа на собачу, а на ній плями: коричневі, чорні, руді. І хвіст, як лисячий, але дещо менший, — пригадує Андрій ДЗЮБАі. — Я в хлівець, а там дві курки лежать. В однієї рана 1-1,5 сантиметра під лівим крилом. Крові не було. А ще дивно, що собака за 20 метрів від курника і навіть не гавкнув. Певно, це створіння якось впливає на собак.
У цьому переконався вже вдруге. До моєї сестри в Черняхівці, це також Ніжинський район, трохи більше місяця тому теж невідома істота пробралася. Убила 20 качок. Кожна по 2,5 кілограма, уже можна було різати. Так у неї дві собаки під сараєм і жодна й вухом не повела. І ніде ніяких підкопів. І всі защіпки цілі.
Я в себе весь двір обстежив. Думав, може, де сітка порвана. Усе ціле. Під курником лежав скат, по ньому заскочило на тракторний причеп — борт був відкритий, — а з нього заплигнуло до курей.
— Андрію Васильовичу, у селі Покошичі Понорницької громади теж орудувало щось. У Тетяни Громової вбило десять голів домашньої птиці. Скептики кажуть, то не чупакабра, а тхір або куниця .
— Я що, не знаю, як виглядають ці звірята? Вони ж маленькі. Те, яке орудувало в моємо дворі, на них не схоже.
— Значить, чупа повернулася?
— Мені в існування чупакабри мало віриться. Думаю, що істота, яка вбиває домашню птицю, — це плід схрещення диких тварин, мутація.
Її укуси схожі на проколи. Розтину вбитих нею курей не робив. Обскуб і згодував собаці. Одну — в перший день, другу вкинув у морозилку, віддав наступного. Була у пса свіжина. І нам два дні не треба було йому варити.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
"Час Чернігівський" писав про таке: У ківш, мішок, каструлю: як на Чернігівщині бобра рятували
* * *
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
