Миші віщували війну! Щоосені вони лізуть у хати та хліви. Мишей розвелося море: цього року справжня мишача навала. Кажуть, що їх побільшало через сухе літо.
— Улітку дощів не було? Не було, — пояснює Олександр МИШАСТИЙ із села Блистова на Менщині. — Дощі йшли, і їх топило в норах. А цим літом — ні. Тому їх і доволі. Миша, як виводиться, сама може через місяць привести 12 мишенят.
Дуже плодилися в лютому 2022
— Мишки ніби відчували вторгнення у лютому 2022 року, — говорить Тетяна ЛАЗАР із села Семенівка на Менщині. — Перед війною і крис, і мишей більше розвелося. Стали активними. Люди кажуть, що вони відчувають війну, віщують її.
— А зараз не відчувають, що може закінчиться?
— Та їх валом, мишей тих. Котики ловлять. Труїмо. Гранули різнокольорові розкладаю. Конхветками називаю (отрута «Лускунчик», містить сирний приваблювач, феромони (любовний запах), муміфікатор (щоб не гнила, а сохла), 200 грамів коштує в різних магазинах до 20 гривень. — Авт.). Раз — з’їли, другий — ні. Може, не таке смачне. Може, не підходить.
Тетяна Лазар
Повзали по тілу в лисячих норах
— Я прийшов з фронту, з Донбасу. Мишей там — страшне, — розказує Олександр ПРИСІВОК зі Стольного на Менщині. — Щоб я не був балаболом... — дістає і показує посвідчення учасника бойових дій. — Стільки мишей на фронті, що вони нас просто з’їдають. Лисячі нірки вириваємо, а мишей там жах.
— І в бліндажах, кажуть, їх повно.
— Бліндажів там немає, де я був, — окопи і лисячі нірки. Якщо в окоп прилітає, то ми ховаємося в якусь нору. А в тій норі вони живуть разом з нами, бігають по руках і ногах. Боже мій!.. І їжі там же немає.
— Як боретеся з ними?
— Не боремося ніяк. Улітку в Бахмуті був. Сорочка на мені й бронік. Я відчуваю, на тілі щось ворушиться. Кажу вам, як воно є. Я тільки ляп. А вона під самою сорочкою лазить. Бух, упала і пробігає по обличчю.
Ловлять капканчиком, мишоловками, труять
— Оце мишоловка зведена — з’єднані верхня й нижня частини, — здуває пилюку Олександр Мишастий з Блистови на Менщині. — Ось, бачиш, язичок, а туди кладеться насінинка. Мишка наступає, її вбиває. Як капканчик спрацьовує. Зверху ніби зуби. Я ставлю — миша один раз пролетить, а другий раз і зачепить.
Були в мене й дерев’яні мишоловки. Пружина спрацьовує — миша зловилася. Коти позаносили. Як миша попадеться, кіт за мишу — і надвір. Запросто витягував.
Були дерев’яні саморобні пастки. Язик, ніби лінієчка, а до нього приклеювалася насінина чи шматочок сала. Як миша на нього ступала, воно падало і вбивало.
Береться сороковка дошка, — креслить на землі конструкцію. — І зверху друга дошка. Тут стієчки. Між дошками язичок. І паличка, яка цей язичок тримала. Як тільки мишка залазила, щоб поїсти, верхня дошка на неї й падала. І крис ловили, і мишей. Це саморобна конструкція.
А ще ставлять півлітрову банку на п’ять копійок. Банка ставиться нАруба, а знизу кладеться п’ять копійок на ребро. Мишка під банку з’їсти наживку, копійка падає і мишку накриває живйом. Банка ставиться на фанеру. Разом з усім беруть і у відрі топлять.
Кладу протруєне зерно від гризунів. Кругленькі зелені «цукерки» — «крисина смерть» називаються (отрута родентицид. — Авт., — упаковка коштує гривень 30-35). — Кладу, миші їдять і дохнуть. Минає час — знову лізуть. Липучку кладу. Вона, як зошит, — миша забігає і прилипає.
Більше лисиць, більше й мишей
Юрій КАРПЕНКО, біолог, кандидат наук, доцент Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка:
— Основні споживачі гризунів — лісові хижаки та хижі птахи. Збільшення популяції мишей привело до збільшення лисиць. Ця хвиля — відображення харчового ланцюга.
На зростання кількості гризунів вплинуло і розширення агросфери — кукурудзи, соняшника. Достатня кормова база — чому б не розмножуватися.
Авторка: Тамара КРАВЧЕНКО, "Вісник Ч", фото автора
