Задля цього довелося звернутись по допомогу до майстра музичних інструментів, викладача-технаря та професійного фрезерувальника.
Нині фахівці проєкту «Деревʼяне мереживо» працюють над відновленням вікон старовинного будинку на Хлібопекарській, 5. У спільноті повідомили, що це - задача складна, бо реставрація вікон поєднує в собі рослинну композицію, вплетену в архітектурні елементи розрізного сандрика (невеликий карниз часто з фронтоном над вікном чи дверима - ред.). На додачу, частина елементів просто відсутня.
Від самого початку й до отримання фінальних креслень цю задачу самотужки вирішував старший викладач кафедри електроніки, автоматики, робототехніки та мехатроніки НУ "Чернігівська політехніка" Роман Єршов.
Найпростіше рішення − 3D-сканування з наступною векторизацією − виявилось неприданим через сукупність декількох факторів: короблення деревини з часом, наявність великої кількості забоїн та шарів фарби, які неможливо видалити, не втративши при цьому частину самого оздоблення. В такому разі 3D-сканер передав би й усі втрати, що спіткали цей витвір мистецтва.
Тому реставратори вигадали інше: спробували розгадати задум майстрів, виявивши закони і способи геометричної побудови контурів окремих елементів та пропорції, за якими вони утворювали єдину декоративно-художню композицію.
В ході цього для кожного елемента оздоблення спочатку вирішувалась планіметрична 2D-задача з побудови ескізів (для вписаних та описаних дуг знаходились точки спряження), а потім відбувалась побудова об’ємних 3D-тіл (відповідно побудованих кривих зміни висот). Така задача є на порядок складнішою, ніж задача 2D-векторного моделювання. Збірка тіл в єдину тривимірну модель виконувалась з урахуванням асиметрії, допущеної майстрами в оригінальній деталі.
Для перетворення створеної 3D-моделі на реальний виріб необхідно конвертувати її на виконувану програму для ЧПК-верстату, в ході чого задати траєкторію руху фрези, режим та спосіб різання для кожного елемента окремо, зважаючи на його форму.
Цей відповідальний етап втілив у життя приватний підприємець Роман Кондратьєв, який має багаторічний досвід у виконанні фрезерувальних робіт по дереву, пластику та кольорових металах.
Завдяки індивідуально підібраним технологічними прийомам та ріжучому інструменту вдалось зменшити загальний час обробки, а також домогтися необхідної якості поверхні. Заготовка кожного сандрика пройшла декілька етапів обробки на ЧПК-верстаті, що супроводжувалось контрольними вимірюваннями та зміною ріжучого інструменту.
«Все ж, жоден автоматичний ріжучий інструмент не здатен повторити ті пасажі різцями, що опановувались зодчими протягом всього життя! Тому кожен виготовлений на верстаті сандрик потребував додаткового етапу − постобробки, яка передбачала ручне доведення стамесками та напилками, обробку різцями різного профілю та фінішне шліфування виробу», - наголошують у «Деревʼяному мереживі».
На цьому етапі необхідно було проявити індивідуальність кожного виробу та додати так звані "авторські штрихи" у відповідності до старовинного оригіналу.
З цією творчою задачею впорався талановитий майстер з виготовлення музичних інструментів Олександр Бешун. Саме завдяки його кропіткій ручній праці сандрики набули виразності та характеру.
Чернігівці у захваті від рівня роботи майстрів.
Інна Адруг:
- Це схоже на наукову фантастику. Колосальна праця!
Гендиректорка НАІЗ «Чернігів Стародавній» Наталія Реброва припрошує:
- Дякуємо вам! Ваша небайдужість, енергія, захоплення справою викликають щиру повагу та впевненість, що з такими як ви - вистоїмо і збережемо! Запрошую до Національного заповідника "Чернігів стародавній" - колекція заповідника має зразки дерев'яного декору!
Журналістка Наталія Потапчук:
- Надскладна робота! Які ж ви молодці, просто унікуми!
Тарас Набок:
- Це просто космічний рівень міського волонтерського руху! Народ, аплодую вам стоячи. Ви неймовірно круті!
Юлія Гаркуша:
- Дякую за такий внесок в збереження культурної спадщини міста. Щиро захоплююсь вашою роботою!
Матеріал заготовок, що був використаний для сандриків − масив ясеня вищого ґатунку. Після завершення фрезерувальних, столярних та різьбярських робіт кожен сандрик був оброблений гідроізоляційною сумішшю та ґрунтом. Всі роботи виконувались на волонтерських засадах та є внеском жителів міста у збереження історичного обличчя Чернігова.
«Від імені проекту "Дерев'яне мереживо Чернігова" дякуємо Роману Дмитровичу, Роману Вікторовичу та Олександру Михайловичу за небайдужість до культурної спадщини нашого міста та безкорисливу допомогу в цій нелегкій справі», - резюмували волонтери.
Єдине, що не вдалося залагодити майстрам - вікна на історичному будинку - таки металопластикові.
Джерело: Дерев'яне мереживо Чернігова, авторка Анастасія Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке:
