Киянка Юлія Мельник виклала на своїй сторінці у соцмережах світлини з відвідин села Нові Млини у Височанській громаді, що на Ніжинщині.
У фокус потрапила старовинна дерев’яна синагога, яку в радянський час традиційно переробили на клуб, залишивши лише фасадну частину.

Пізніше тут розміщувався будинок побуту, але зараз, схоже, будівля вже не використовується, пише пані Юлія.
«Стан - відповідний. Та навіть ці залишки оригінального оздоблення вражають. Тут є не тільки дерев'яне мереживо, а й імітація штор зі шнурами й китицями. А ще гарні двері. Про перспективи збереження цього всього не будемо, майбутнє занадто туманне», - написала авторка.
На її допис відреагував харківʼянин - професор Євген Котляр, відомий мистецтвознавець у галузі синагогальної архітектури України.

За його словами це дійсно диво, що така споруда збереглася, і її слід однозначно рятувати.
«Якщо не можна зберегти in situ (буквально локально - ред.), то треба знайти можливості і перенести до скансену, наприклад, у Пирогів. Всі бачать, як це зараз роблять в Ужгородському скансені, куди переносять синагогу з Великих Ком'ят… Я трішки передивився свій архів і знайшов дерев'яні синагоги з цього ж регіону. Це далеко не все, але те, що було під рукою. Ми говоримо про Полісся, і дерев'яні божниці, що датуються другою половиною 19 - початку 20 ст. Можна сказати, що конструктивно оригінальна споруда синагоги збереглася. Це видно хоча б по бічному фасаду, де проглядається конструктив поглибленої жіночої галереї з первісним склінням», - написав науковець.

Він говорить про те, що повністю зберігся другий ярус - жіноча галерея з характерними маген-давидами (гексаграма - ред.) у віконних рамах і вхідними дверима по центру. Двері та відступ вказують, що з головного фасаду жіноча галерея мала відкриту частину - балкон, швидше за все, оформлений вишуканим декором з балясинами та орнаментикою.
Котляр вважає, що можна певною мірою реконструювати і дерев'яну обшивку першого поверху.
«Про різьблений декор можна писати довго і окремо. Поки зазначу лише, що специфічний і багатозначний з точки зору стильових відсилок мотив зібраної зверху портьєри є символічним натяком на завісу Єрусалимського Храму. Ми не часто бачимо такі приклади ззовні синагог (хоча є приклади в Наддніпрянщині середини 19 ст.), проте в декораціях молитовних залів божниць це стало традиційним прийомом».
Науковець додає: ця споруда важлива для репрезентації української культурної спадщини і збереження пам'яті. Відповідно, потрібно знайти спосіб, як зберегти будівлю в цивілізований спосіб.
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Будинок з каміння та з 13-ма шпилями - зробив для дружини
- Палац Тарновських з Качанівка потрапив до телепроєкту «Українські палаци. Золота доба»
- На Чернігівщині відреставрують палац, якому 200 років
- Не лише Покорщина: один із найстаріших козацьких маєтків Чернігівщини зберігся донині у вигляді церкви







