Лист солдату: воїн із Коропщини розшукав ічнянську ученицю та подякував їй за щемливе послання

17 КВІТНЯ 2024, 10:41

5629

Софія Петруха та Олег Литвиненко

Софія Петруха та Олег Литвиненко

Напередодні Різдва та Нового 2024 року гімназисти Ічнянської гімназії ім. Васильченка писали листи з побажаннями воїнам-захисникам. Писали хто як умів та що хотів. Восьмикласниця Софія Петруха, сподіваючись, що пише земляку, склала листа ічнянською гуторкою. До побажань додала трохи гумору, пожартувавши, щоб Дід Мороз приніс йому 10 кілограмів мандаринів! Ще тоді подумала: було б цікаво зустрітися із воїном після перемоги. Однак, несподівано, їхня зустріч сталася набагато швидше, ніж могла очікувати авторка послання.

Наприкінці березня посеред уроку до 8-А класу зайшов воїн у супроводі вчителів гімназії: заступниці директора гімназії Світлани Борщ та Максима Супруна, вчителя фізкультури. Максим розповів, що вони розшукують авторку листа, якого від новорічних свят береже Олег Литвиненко, воїн з Коропщини. Лист настільки вразив своєю щирістю захисника, що як тільки випала нагода, коропчанин приїхав на Ічнянщину, щоб зустрітися із дівчиною.

Спочатку Софія й не здогадувалася, що це до неї такий важливий гість. Обоє дуже хвилювалися, як довелося зустрітися віч-на-віч. Захисник обійняв дівчинку і з радістю подарував їй букет квітів, торт і ... 10 кілограмів мандаринів!

Було дуже хвилююче. Я неочікувала на такий дарунок. Навіть був деякий дисонанс, як мені подарували мандарини, – розповіла Софія ПЕТРУХА. – Я просто хотіла так додати емоцій. Це був мій перший лист. Не можу переказати, що написала, бо це особисте. Але цим листом хотіла підтримати того, хто буде читати. Бажала йому, щоб у нього все було добре. Щоб він повернувся додому живим і з перемогою.

Писала так, як розмовляю, суржиком, бо нам сказали, що листи передадуть землякам. І мені здалося, що так йому буде ближчим цей лист. А ще наклеїла різні наклейки – діда Мороза, новорічних оленів, подарунки різні – і побажала йому 10 кілограмів мандаринів від Діда Мороза. Цим я хотіла трішки розвеселити воїна, розуміючи як їм там важко.

Про себе воїн багато не говорив, розповівши лише, що там на війні дуже важко, а ось такі щирі листи дають неймовірну мотивацію боротися й далі за свою Вітчизну і майбутнє наших дітей. Коли він говорив, то сльози бриніли на очах і це дуже схвилювало усіх присутніх.

Наступного разу дівчина сподівається привітати Олега Литвиненка з перемогою.

Так вийшло, що п’ятдесятирічний Олег Литвиненко з Оболонні Коропської громади є батьком вчительки з Ічнянського ліцею №4 Юлії Супрун. Юлія нам і розповіла про свого батька-героя.

З перших хвилин російської агресії у 2022 році чоловік прийняв для себе єдине можливе рішення: він стане на захист Вітчизни. Краще вже йому піти на війну, ніж призвуть сина чи зятя – молодих батьків своїх малолітніх онуків. Похід у військкомат, щоправда, довелося відтермінувати до осені, доки не зібрав врожай із трьох гектарів землі. А потім Олег поставив трактора на прикол і пішов записуватися у військо. Вдома не втримали ні грижі у спині, ні пластина у нозі. Рідні розуміли рішення чоловіка та батька і не заперечували.

У листопаді воїн пройшов навчання у Гончарівському і з грудня 2022 року влився у бойове побратимство 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка воювала в Авдіївці.

Від початку Олег Литвиненко служив гранатометником. Зброя, БК, бронік, шолом – здоровому чоловіку це ще той тягар. Ось і підкосило чоловіка таке навантаження, та, як дізналося командування що він колишній тракторист, перевели його водієм БМП. Так і воював на броньованій машині аж до самого виведення із зони бойових дій. Підвозив то на позиції, то з позицій військових та боєкомплекти. Зараз він і його бригада на ротації.

Так Олегу випала нагода зустрітися з Софією.

Наш тато роздав хлопцям листи, а один залишив собі, – додає Юлія СУПРУН. – Виявилося, що цей лист був від учениці 8-А класу гімназії ім. Васильченка Софії Петрухи. Він ще на позиціях хотів зустрітися із авторкою листа. І вони зустрілися як тата вивели на ротацію після більш ніж року оборони Авдіївки і дали 20 днів відпустки. Зараз він знову поїхав на службу.

Для захисників важливі дитячі послання на фронті. Кожен дитячий лист чи малюнок там цінується як щось надважливе, що тісно пов’язане з мирним життям, що нагадує недалеке минуле та навіює спогади про власних дітей чи онуків. Тому захисникам так важливо отримувати такі цінні послання з дому, щоб тримався нерозривний зв’язок між тими кого захищають і тими хто захищає.

Авторка: Ніна НАЛИВАЙКО, "Трудова слава" 

"Час Чернігівський" писав про таке: 

Схожі новини

Фото

Книжки та малюнки з Чернігівщини – на «Українській книжковій полиці» в Польщі

21 ТРАВНЯ 2024, 19:43

Вiдео

Латвія оздоровить дітей з Чернігівщини і допоможе відновити пошкоджену ворогом енергетику

21 ТРАВНЯ 2024, 18:13

Як нині живе прикордонна громада Чернігівщини, що межує із союзницею рф, ворожою білоруссю

21 ТРАВНЯ 2024, 17:11

На війні загинув випускник Чернігівського ліцею з посиленою військовою та фізичною підготовкою

21 ТРАВНЯ 2024, 16:20

Відомий письменник-ніжинець знявся у кіно…26 років тому

21 ТРАВНЯ 2024, 16:13

На Чернігівщині продають агропідприємство за понад 3 мільйони доларів

21 ТРАВНЯ 2024, 15:21

Підняти вартість проїзду та додаткові гроші з бюджету: мерія знову натякає, що перевізники не вийдуть на рейси

21 ТРАВНЯ 2024, 15:13

ТОП-переглядів