Як бізнес оговтується після 37 днів життя в окупації на Чернігівщині, чого коштували бренду чернігівської вівсянки «Добродія» вихід на нові європейські ринки та на полиці однієї з найбільших мереж супермаркетів світу Carrefour - про все це і не тільки фахівці компанії розповіли друкованій версії видання «Forbes Україна».
Виявляється, росіяни не лише вкрали коштовну і вельми специфічну сільгосптехніку з сільгоспвиробництв у передмісті Чернігова, вони ще й заповзято мінували поля, промзону тощо. Навмисне. З ницим розрахунком, щоб потім ніхто не зміг там сіяти, працювати.
Повертаючись у середині квітня до Чернігова, СЕО «Добродія Фудз» Ірина Брославцева гадки не мала, в якому стані підприємство, що входить до агрохолдингу Agricom Анатолія Шкрібляка.
Та компанії відносно пощастило: потужності збереглись, однак російські військові розграбували завод у Михайло-Коцюбинському, залишивши купу сміття і замінували територію.
За тиждень виробництво відновили, а у жовтні компанія вийшла на довоєнні показники.
Є сумне пояснення такої швидкості і адаптивності «Добродія Фудз» вже перезапускала виробництво через війну у 2014. Брославцева перевозила завод із захопленого проросійськими бойовиками Луганська у спокійну Чернігівщину.
У продуктовій лінійці бренду - вівсяні пластівці, суміші злаків, крупи, гранола. У 2021 виторг становив 225,8 млн грн, 70% надходжень забезпечував експорт здебільшого в Азію та Африку на ЄС припадало тільки 16,1 млн грн. Питання, яке постало після перезапуску: як доставити товар, оминаючи заблоковані росією порти. Наземна логістика проблему не вирішувала: це було дорого і довго. Тож, вирішили зосередитися на європейському ринку, каже Ірина Брославцева.
Компанія запустила продажі в Молдові, Польщі, Румунії, Британії.
«Швидко зайти на нові ринки допоміг досвід системного експорту і вивчення локальної специфіки», - каже Ірина Брославцева. Зі старих ринків залишилось 4 з 17: Єгипет, Марокко, Гана, Південна Африка.
Знання локальних нюансів спрощують роботу за кордоном.
«На відміну від України, польські торговельні мережі майже не працюють безпосередньо з виробником. Важливо мати контракт з дистриб’ютором», - каже спікерка.
Проте, щоб потрапити на полиці одного з найбільших супермаркетів Польщі Carrefour (входить до одного з найбільших рітейл-конгломератів світу) «Добродії Фудз» вже все ж треба було заручитись підтримкою топ-менеджера мережі, відповідального за асортимент. У компанії організували презентацію і після того, як отримали «зелене світло» від мережі - уклали контракт із дистриб’ютором.
Читати: Від цього літа чернігівську вівсянку можна буде скуштувати у Польщі та Молдові
Європейські клієнти вимагають від постачальників з країни що воює гарантій вчасної доставки, щоб знизити воєнні ризики. «Добродія Фудз» відкрила у середині серпні торгівельний дім та склад у Варшаві.
Європейські бізнесмени намагаються підтримувати українських, кажуть в чернігівській компанії. Ірина Брославцева пригадує, як дистриб’ютор з Греції уклав контракт з чернігівським брендом лише тому, що хотів підтримати український бізнес. Не завадила навіть дорожча, ніж у місцевих конкурентів, ціна. Організатори виставок дозволяють українцям оплачувати участь частинами або з відтермінуванням платежу.
Ще один приклад кооперації: деякі роздрібні мережі збирають у спеціально відведених «українських кутках» супермаркету продукцію декількох виробників.
«Таким чином, мережі йдуть на поступки українським брендам, яким важко поставити необхідні мінімальні обсяги товарів і самостійно заповнювати полицю», - каже радниця Офісу з розвитку підприємства та експорту Анна Міленіна.
Плани на наступні 2 роки: запустити лінію з виробництва дитячих зернових сніданків, розширити європейську географію, вийти на ринки країн Балтії, Німеччини, а також повернутись на традиційні ринки в Азії та Африці.
У 2023 компанія має намір розпочати будівництво заводу в Польщі.
«Попит на якісну продукцію з України зростає з кожним днем, це чудова можливість масштабувати виробництво», - каже CEO Agricom Петро Мельник.
"Час Чернігівський" знімав відео про цей завод: Відновлення підприємства та ліцею, хвилювання через наближеність до кордону: як живе нині Михайло-Коцюбинська громада. А також розповідав про відновлення виробництва після звільнення Чернігівщини: На заводі у Михайло-Коцюбинському відновили експорт до Європи.
