Стало відомо, де поховали загиблого військового з Карпилівки Володимира Сребродольського, після того, як земляки навідріз відмовилися робити це.
Знімальна група проєкту «Слідство.інфо» зуміла розшукати могилу загиблого військового Володимира Сребродольського.
Виявилося, що військового з Чернігівщини росіяни фактично вбили двічі - у полоні, та після смерті, коли земляки повірили пропаганді на відео і навідріз відмовилися ховати загиблого.
Аби зʼясувати місце останнього спочинку - знімальна група побувала у Карпилівці, в Срібному, надсилала запити до Харкова, Чернігова, Прилук.
Чернігівський обласний ТЦК та СП, образившись на київських журналістів, взагалі звинуватив їх у замовності. У Чернігівському обласному ТЦК в інформації щодо поховання Сребродольського відмовили. Мовляв, бо родичі дозволу на розголошення персональних даних не надавали. Але в селі, де народився і жив пан Володимир, жодних родичів у нього не було. І навіть на впізнання тіла в морг не було кому поїхати, підкреслили абсурдність у відповіді автори.
Додамо з власного досвіду - це формулювання установа використовує на регулярній основі стосовно багатьох медіа.
«…у запиті громадської організації "Слідство. Інфо" не наведено жодного обґрунтування щодо необхідності підготовки інформаційного матеріалу стосовно померлого Сребродольського В.I.: у звʼязку з чим виникла нагальна потреба у розповсюдженні та хто є зацікавленою стороною або безпосереднім замовником виготовлення та висвітлення вказаної інформації стосовно померлого військовослужбовця.
Крім того окремо слід зазначити, що із запитом громадською організацією "Слідство. Інфо" не надана згода родичів військовослужбовця Сребродольського В.I. на розголошення будь-якої інформації стосовно померлого.
Зважаючи на викладене вище, запитувана громадською організацією "Слідство. Інфо" інформація не може бути надана», - йдеться у відповіді за підписом очільника ТЦК Артема Требесова.
Довідково: Требесов нещодавно програв апеляцію у ВАКС, оскільки не зміг довести легальність набуття майна у вигляді двох коштовних іномарок BMW X6 2023 року випуску та Toyota Camry Hybrid 2022 року випуску, які у 2023–2024 набули у приватну власність дружина та тітка посадовця. Мова йде про мільйони гривень, яких у родини офіційно не було. Відтак, суд постановив стягнути з Артема Требесова в дохід держави 4 млн грн — вартість автомобіля BMW X6. З його дружини в дохід держави зобов'язали стягнути автомобіль Toyota Camry Hybrid.
Також журналісти розповіли про те, як зустріли їх у Карпилівці та Срібному. Якщо у селі люди виявилися стриманішими, то у селищній раді буквально намагалися розбити дороге обладнання і поводилися агресивно. За що потім окремо перепросила заступниця голови Ніна Бондаренко.
Ніна Бондаренко та чоловік, який намагався розбити камеру
Однак, ані в Карпилівці, ані в Срібному не знали, де похований Сребродольський, якого місцеві класифікують як зрадника, попри те, що і в бригаді, де він служив, і побратими, які були поруч з ним в полоні - відкидають це твердження.
Військовий медик Микола Шустров, який перебував у полоні разом зі Сребродольським, стверджує, що сумнозвісне відео записували з полоненими під примусом:
«Сребродольський казав: “Зі мною відео зняли, казали, що казати, щоб я зайвого не сказав”. Вони сказали, що це відео по-любому в Україні побачать і побачать, що ти живий», — згадує Шустров.
Микола Шустров
За словами колишнього полоненого, такі записи робили майже з усіма українськими бранцями. Після потрапляння у полон Сребродольського доправили до колонії в окупованому Торезі. Саме там, за словами Шустрова, чоловіка почали жорстоко бити:
«Коли привозять у колонію — б’ють одразу. Це так звана “прийомка”», — каже він і додає: «А потім його ще били через те, що погано вчив гімн». Останнє побиття, згадує Шустров, було особливо сильним: «Вдарили по животу».
Те, що Володимир Сребродольський загинув після жорстокого побиття у полоні, нині розслідують українські правоохоронці. У відповіді на запит «Слідства.Інфо» Харківська обласна прокуратура повідомила:
«Після репатріації тіла було відкрито кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з військовополоненим за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни, — ред.)».
Позицію про те, що відео було записане під примусом, підтверджують і у 152-й окремій єгерській бригаді, де служив Сребродольський до полону.
Пресофіцерка бригади Катерина Мирончук говорить: командування розцінює слова, сказані на відео їхнім бійцем, як такі, що зроблені під фізичним і психологічним тиском в умовах перебування у полоні.
У бригаді також наголошують, що Сребродольський не здався у полон добровільно і виконував бойові завдання разом із підрозділом до кінця.
«Ми говоримо не про людину, яка здалася добровільно в полон. Вона не втекла, не злякалася, не залишила побратимів, не підставила тих, хто був поруч», — каже Мирончук. Вона додає: «Дуже легко формувати думку на основі якихось чуток, емоцій чи чиїхось розповідей у громаді. Але жодна суб’єктивна думка не може бути вищою за факти, честь, службу і реальні обставини, в яких опинився конкретний військовослужбовець».
Пані Мирончук і розповіла, де саме поховали Сребродольського - поховання організували у Прилуках за сприяння Чернігівської міської військової адміністрації. На Полтавщині, де створили 152-гу бригаду, посеред поля висадили дубовий гай. Поміж щойно посадженими дубами видніють пам’ятні плити з білого каменю. На них написи з іменами полеглих у російсько-українській війні бійців бригади. На одній із них є ім’я Володимира Сребродольського.
Чимало користувачів у соцмережах висловлюють свою думку стосовно вчинків посадовців та селян в історії зі Сребродольським.
Відомий журналіст та політик Сергій Висоцький:
- Дикість, яка дикість. Соромно…
Військовий Костянтин Миргородський:
-…Під…ри зняли відео, де зламана і знесилена людина говорить те, що від нього хочуть чути. Відео виклали в мережу, разом з десятками аналогічних. А потім його забили до смерті вертухаї..
В 25-му тіло повернули до України, але сільська кугутня відмовилась ховати військового на місцевому цвинтарі, бо «наговорив у тих інтернетах». Викинули як собаку.
Сільрада та ТЦК морозяться, наче і не було людини!
На захист свого бійця стала лише бригада. Бо не втік. Не сховався. Не підвів у бою.
Та хто ви нах… такі, щоб судити людину, яка воювала за вас, чи правильно він сидів?!! А завтра кугути будуть судити хто і як воював? Перебирати, хто справжній ветеран, а хто з АТО?!!
Дякую бригаді та журналістам, що не дали розтоптати памʼять про українського солдата.
Оксана Савчук:
- Як військова відчуваю злість і сором. Військового Володимира Сребродольського, який був закатований у полоні, відмовилася ховати громада його рідного села Карпилівка Срібнянської громади Прилуцького району Чернігівської області (Срібнянщина - це Батьківщина моєї мами).
"Слідство.Інфо" провело журналістське розслідування щодо місцезнаходження могили військового, який до то ж не мав рідних. Володимир Сребродольський був похований …за участі 152-ої окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри, в якій проходив службу.
«Він не втік і не зрадив. Він не залишив побратимів і виконував поставлені перед ним завдання», — кажуть у бригаді. Ні Срібнянська селищна рада, ні Прилуцький районний ТЦК та СП участі у похоронах не брали.
Сашко Сипко:
- Люди ви не були в полоні і не знаєте, що на кожного з вас там чекає, немає нічого людського, у вас кожен має право на те, щоб його поховали на своїй землі.
Наталія Міщенко:
- То що громада дурнів на чолі ще дурнішого. Бумеранг їм повернеться з їхніми родичами. А ватажка громади до тюрми за злочин. Це зрада України. Полон це не дитячий садок, це тортури і заломлення людей, це показуха агресора що він сильний .
Олена Гасич:
- Люди,що з вами? Хто дав право вам судити покійника?! Тіло має бути преданим землі! НІХТО, окрім Всевишнього, не має права судити! Тим більше- полеглого. Ганьба! Так вчиняє не громада, а плем'я!...
Тетяна Микитюк:
- В Ізраїлі в армії, в статуті прописано, що якщо ти потрапив в полон, скажи все, що знаєш, головне вижити до обміну або звільнення з полону. Тому бійці мало знають секретів. І виживають та повертаються додому. Цікаво, як би себе повели сусіди в тій ситуації?
Тамара Колісник:
- Ось і пропаганда рашистів почала діяти. Керівнику громади не місце на посаді. На фронт.
"Час Чернігівський" писав про таке:
