Попри відсутність прямої загрози, є ознаки активності, яка може становити загрозу, пояснюють інтерес до білорусі речники військових відомств України. Зокрема, білорусь взялася за великі гроші ремонтувати занедбані мости у глушині, але на кордоні з Чернігівщиною та Житомирщиною.
На території білорусі зараз нарощування сил безпосередньо близько до кордону України поки немає, але процеси у глибині території країни насторожують, повідомив у коментарі речник Держприкордонслужби Андрій Демченко у коментарі «Радіо Свобода».
Він зауважив, що ще з 2022-го білорусь тримає по напрямку кордону з Україною невелику кількість своїх підрозділів – вони періодично ротуються, але їхня кількість не збільшується.
«Водночас, те, що відбувається у глибині території країни, як повідомляє розвідка, зараз вказує на те, що росія активніше почала тиснути на білорусь, щоб та більш масштабно і власними силами долучилася до війни проти України. Тобто в подальшому можуть бути і провокації по напрямку нашого кордону. Не можна виключати і вторгнення», – заявив Демченко.
В свою чергу радник міністра оборони Сергій Бескрестнов зауважив:
«Так, ми фіксуємо активність, яка в майбутньому може становити загрозу для нас або країн Європи…Ні, ми не бачимо готовності напасти на нас, умовно «завтра».
Він додає: на прикордонні є достатньо укріплень, військ на кордонах і військ у готовності, щоб відбити можливу агресію. Глобальне вторгнення формату 2022 року вже не повториться. Війна змінилася. Будь-яка колона техніки не протримається й кількох годин. Слова радника підтверджує і та інформація, яка надходить з окупованих росією українських територій, зокрема, на півдні країни українці взяли під вогневий контроль трасу, яка сполучає Ростов-на-Дону з окупованим Кримом. Уся ворожа техніка, яка рухається там - розстрілюється.
«Відкриття фронту з білоруссю може мати лише мету відтягнути частину наших військ на нову ділянку фронту. Або, наприклад, рф буде використовувати білорусь як плацдарм для запуску ракет або шахедів.
Наша армія готова до найрізноманітніших сценаріїв і подій. Я щиро вірю, що народ і армія рб бачать сучасний формат і результати поточної війни для всіх сторін і не дозволять втягнути себе в це божевілля. Народам України та білорусі нема чого ділити і нема чого ворогувати», - зауважив Сергій Бескрестнов.
При цьому речник ДПСУ також наголошує, що ударних угруповань росія не має, але в будь-який момент вона може їх перекинути на територію білорусі і використати ті інфраструктурні об’єкти, які будує білорусь.
Стосовно загроз для Чернігівського та Київського напрямків. Які сценарії для Києва, або інших міст? Які обʼєкти в зоні ризику?
«Ці інфраструктурні об'єкти, логістичні шляхи, вони облаштовуються по напрямку Чернігівської, Київської областей. Але це відбувається не в безпосередній близькості до нашого кордону, на певній віддаленості.
Це загроза по напрямку Києва. Зважаючи на вторгнення, яке ми мали у 2022 році, звісно, що поєднання удару з території білорусі і поєднання удару з території росії в межах Чернігівської області – це загроза по напрямку Києва, але не можна відкидати загрозу і по інших ділянках – Житомирщина, Рівненщина, Волинь. В тому числі з метою перев'язання наших логістичних шляхів. Такий сценарій проглядався ще в 2022-му році», - говорить Демченко.
Відтак Україна повинна мати сильні оборонні позиції по всій довжині кордону з білоруссю. Це понад 1000 км - від Волині до Чернігівської області, що, власне, зараз і продовжує нарощуватись.
«Весь цей час і підрозділи Державної прикордонної служби, зокрема інженерні, і підрозділи інших складових сил оборони, і органи місцевої влади постійно вкладаються в те, щоб і в інженерному відношенні укріпити кордону, у фортифікаційному відношенні укріпити прикордоння. Ну і підрозділи Збройних сил нарощують мінно-вибухові загородження на найбільш загрозливих напрямках, щоб унеможливити рух техніки, або зменшити можливість руху техніки», - сказав речник.
Білорусь ремонтує мости біля кордонів Чернігівщини та Житомирщини
В свою чергу, у білорусі вирішили вкласти значні кошти у капремонт раніше занедбаних мостів у глухій місцевині на кордоні з Житомирщиною та Чернігівщиною, пише «Гомельскі Флагшток». Але там є пости прикордонників та військових.
Йде мова про фінансування у понад мільйон доларів. Так, у планах білорусів відремонтувати міст, що веде до віддаленого села у прикордонні Гомельщини та Житомирщини.
Міст розташований на кілометрі 0,697 місцевої дороги H-4495 між селами Марковське та Картинічі. На його капітальний ремонт заплановано понад 3,5 млн рублів (понад $1,2 млн). Картинічі, до яких веде дорога, – це віддалене невелике село, крайня точка району, за якою закінчується цивілізація. Від Картинічів веде лише ґрунтова дорога, що веде до безлюдного урочища Калініно. Навколо – самі канали, болота та ліси.
Тут знаходиться прикордонна смуга білорусько-українського кордону. В Картинічах у 2024-му, за даними державних ЗМІ, затримали «диверсійно-розвідувальну групу». Тоді прикордонники виявили незаконний перетин кордону і затримали двох громадян України — батька та сина Сергія та Павла Кабарчуків — іх ідентифікували як «агентів СБУ».
«Цей інцидент свідчить про те, що в районі села чергують прикордонники, можливо, разом з іншими військовослужбовцями, направленими для «посилення кордону».
Залізобетонний міст, про який йде мова, планується розширити під час капітального ремонту. Він старий, продовжує руйнуватися. Роботи мають розпочатися в липні та завершитися до лютого 2027-го.
Додатки до тендеру містять переплутану документацію — файли для іншого проєкту, мосту в Брагинському районі, що поблизу кордону з Чернігівщиною. Його теж хочуть ремонтувати.
Обидва ці мости були заплановані до ремонту кілька років тому. Зокрема, рішення щодо мосту в Лельчицькому районі було прийнято у грудні 2022-го. Технічне завдання на проектування було видано у 2023-му, а проєкт пройшов експертизу два роки тому, у травні 2024-го. Але лише зараз знайшли кошти на роботи, які будуть оплачені з обласного бюджету.
"Час Чернігівський" писав про таке:
