19 жовтня в селі Гальчин на Козелеччині прощалися з 55-річним Василем Силенком. Якраз у цей час над кладовищем пролітали дві ворожі ракети. Від ляку люди аж поприсідали. А коли їх збили під Кіптями, почули вибух і стрепенулися (Гальчин входить до Кіптівської громади).
Ховали Силенка з усіма військовими почестями, хоча він загинув не на полі бою, а дорогою на службу. 16 жовтня о 18.00 водій "Рено Меган", котрий підвозив його, у Топчіївці Чернігівського району не впорався з керуванням і врізався в дерево, машина перекинулася. Силенко від отриманих травм помер на місці аварії. Водій, теж військовий, живий.
— Того дня чоловік зранку приїхав додому. Він служив у Чернігові, туди ввечері мав повернутися. Велосипедом поїхав до Олишівки, від нашого села за вісім кілометрів. Стояв, чекав маршрутку на 17.50. Зупинилася машина, за кермом був військовий. Наскільки я розумію, вони не були знайомі, — зітхає Валентина Силенко, вдова. — Підібрав Василя. Проїхали небагато, і сталася біда. Мій чоловік на смерть, а у водія травмовані лише рука і ключиця. Він десь у лікарні. Як його звати, не знаю.
Говорять, що він був п’яний. Ніхто з його боку навіть співчуття не висловив. Нам допомогли ті, хто служив з чоловіком, Кіптівська громада, родичі, односельці.
— Правда, що під час похорону летіли ракети? Люди поприсідали, попригиналися.
— Летіли. Та я не дивилася, хто що робить. Не до того було.
За минулий тиждень над областю збили чотири ворожі ракети: 19 жовтня дві над Кіптями на Козелеччині, одну в Чернігові над складами,там постраждало троє людей. 22 жовтня літаквинищувач знешкодив ще одну.
"Час Чернігівський" писав про село під Черніговом, яке російські територисти практично знищили: Ракети, снаряди та фосфорні бомби: росіяни майже вщент зруйнували приміське село на Чернігівщині.
