Навіть ціну за оранку в Конятині на Сосниччині ще не склали. А в 87-річної Софії Шинкаренко вже і картопля посаджена! Не те щоб Софія Іванівна перед сусідами хотіла похизуватися чи посадити картоплю першою. А так сусід, Віктор Залозний, запропонував. У нього трактор.
— Рано, холодно, я й не хотіла. «Я, — каже, — собі оратиму. Як хочеш, то й тобі виорю. А ні, то розбиратиму плуги і більше орати не буду. Саджалку вже чіплятиму». То що мені потім робити? Інший трактор шукати? — розводить руками бабуся.
— У мене менш як п’ять соток. Так і зорали. Зорав, а плату не брав. Послухає, скільки інші беруть. «По 120 оратимуть», — казав. А щоб посадити, ще 100. Усю пенсію віддам, — зітхає.
— Зорали і посадили зразу, під трактор. Мої з Сосниці приїхали — дочка з зятем — допомогли. Хай. Картопля холоду не боїться, — вважає Іванівна. — А грядки по теплу посію.
Софія Іванівна живе одна. Чоловік Костянтин Петрович помер три роки тому. Останні роки господарювати звикла самостійно.
— Мій дід був токарем. Усе на роботі, усе ніколи. А під старість осліп, лежав паралізований.
Топить грубу дровами. У хаті тепло. Господарство вже не тримає.
— Були кури, тхір подавив. Більше і не заводила.
Бабусі допомагає Наталія Бабко, соціальна працівниця. Але в хаті ще обслуговує себе сама. І на город виходить.
Згадує, як 18-річною їздила на заробітки в Одеську область. У село Ониськове Комінтернівського району.
— Колєрували дерева (щепили). Саджанці з яблуні. Норма була 350. А ми ж заробити приїхали. По 700 колєрували і більше. Дві норми робили.
Везли безплатно. Мати троячку з собою дала, ледь наторгувала.
З Конятина було сім дівчат, три хлопці. Один гармошку взяв. Там жарко. Працювали з 5.00 до 10.00, а потім з 17.00 до 22.00. Удень працювати неможливо. В обідню перерву він на гармошці грав і в нас були танці!
Уночі місцеві хлопці нам у вікно стукали, вигукували. А ми боялися, одіялом запинали.
Баштан з собаками стерегли, щоб вкрасти не можна було. Сторожі нам загадки загадували. Одна вгадала, по два кавуни всім дали.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена ГОБАНОВА. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- «Це дорого для наших людей»: скільки коштуватиме оранка на Чернігівщині
- "Жаль бере, а що вдієш": на Чернігівщині селяни продають овочі за безцінь
- Жінка під двором виставила товар: почім продає городину
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
