Під час нашого прямого ефіру запитали у начальника відділення комунікації УВ «Північ» полковника Вадима Мисника: чи є наразі загроза, що з території Білорусі або РФ буде здійснено новий наступ на Чернігівщину? Пан Мисник каже:
Одразу зазначу, що оперативна обстановка на прикордоні Чернігівщини цілком контролюється Силами оборони України, нашими підрозділами.
Саме на Чернігівщині особливість в тому, що практично половина кордону області - з Республікою Білорусь. І половина відноситься до російського кордону. Тож, відповідно, і дещо різна обстановка саме по інтенсивності обстрілів.
Звісно, що ситуація на білоруському кордоні вона більш статична, ми не бачимо надмірної активності. Тож більше, що система оборони у нас будується єдина по області, враховуючи і досвід 2022 року, коли заходили російські війська з території Білорусі. Тож система оборони на Чернігівщині вона вибудовується саме в єдиному стратегічному плані.
На російському кордоні зберігається з боку ворога інтенсивність обстрілів, це, зокрема, обстріли прикордонних громад. Ворог застосовує різні види артилерії, від мінометів до РСЗВ, але найбільша складова саме по обстрілам – це повітряна, від дронів до нанесення авіаційних ударів. Страждає, на жаль, цивільне населення, бо ворог, зараз ми можемо впевнено казати, що вони цілком свідомо наносять такі терористичні удари по цивільній інфраструктурі, вони полюють за цивільними авто, за поліцейськими машинами, за пожежними машинами, швидкими тощо. Тобто для них нічого взагалі немає, ніяких рамок дотримання, якихось міжнародних законів, вони саме займаються терористичною діяльністю.
Запитали у Вадима Мисника, чи фіксуються переміщення ворожих військ, які могли би свідчити про підготовку до наступу? Полковник говорить:
Наша розвідка постійно слідкує за цими процесами для того, щоб своєчасно реагувати на подібні варіанти розвідку самих подій. Але на даний момент якихось кардинальних змін у кількості або в складі сил на прикордоні ми не вбачаємо. Тож формування для проведення масштабного наступу немає.
***
Час Чернігівський писав про таке:
