Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області відмовився звільнити з виправної колонії колишнього народного депутата Анатолія Гунька, якого раніше засудили до 4 років позбавлення волі.
Таке рішення 30 червня ухвалив суд, йдеться у рішенні оприлюдненому на ЄРСР.
Колишній обранець аргументував позицію тим, що тяжко хворий.
Зокрема, у тексті ухвали справи № 473/1636/26 йдеться, що Гунько захворів до засудження, але його хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.
30 березня екснардепа оглянули медики КНП «Вознесенська багатопрофільна лікарня», внаслідок чого він отримав висновок лікарської комісії - у нього встановлена п`ята стадія ниркової недостатності, що є підставою для звільнення від відбування покарання, оскільки така хвороба є в визначеному законодавством переліку хвороб.
Також свідок у матеріалах справи зазначила, що Анатолій Гунько перебуває на постійному контролі в їх медичному закладі - КНП «Медичний центр м. Києва» у зв`язку з захворюванням нирок та печінки, має трансплантовану нирку 10 років тому.
В кінці 2025-го перебував на лікуванні та через постійне утворення кіст, що може призвести до інфікування та відторгнення трансплантованої нирки 3.12.2025 пацієнту довелося видалити нирку. Свідок, яка працює заступницею директора медцентру, бачила останні аналізи крові та вони вказують про негативні зміни та можливе відторгнення трансплантанта. Треба змінити імунно-супрозивну терапію, онлайн це все важко з'ясувати, потрібен постійний контроль артеріального тиску. У разі відторгнення нирки потрібна термінова госпіталізація. Вказала, що вдало підібрана імуносупресія пригнічує артеріальний тиск, також має значення якість води, яку вживає пацієнт.
Інший свідок пояснив, що працює начальником медичної частини ВК 72 та вказав, що засуджений перебуває на обліку у нефролога. Він знаходився в стаціонарі медичної частини. З 20.03.2026 при поміщенні до колонії встановлено на підставі документів хронічна ниркова недостатність, вроджена вада сечовидільної системи. Засуджений хворіє з 16 років та хвороба є спадковою. У нього діагноз пієлонефрит п'ятого ступеню.
«На підставі матеріалів, наданих колонією, судом встановлено, що згідно характеристики ОСОБА_7 має інвалідність 1 групи, підтримує зв`язки із рідними, у скоєному злочині із слів засудженого розкаюється, повністю визнає себе винним. З 09.02.2026 року під час тримання в ДУ «Київський слідчий ізолятор» вимог режиму не порушував, стягнень та заохочень не мав. З 20.03.2026 року відбуває покарання в ДУ «Вознесенська ВК 72», де стягнень та заохочень не має, на профілактичних обліках не перебуває. У відносинах з представниками адміністрації та засудженими не конфліктний. Зазначено, що ОСОБА_7 має низький рівень повторного вчинення правопорушень», - йдеться у матеріалах справи.
Втім суд відмовив. Там зазначили - наявність лише самого діагнозу, тобто медичного критерію, не є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування покарання.
«Сам по собі факт захворювання засудженою на тяжку хворобу не тягне звільнення від відбуття покарання, це є правом, а не обов'язком суду. При цьому, при застосуванні положення вказаної норми суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Захворювання на тяжку хворобу може бути підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба не лише за своєю тяжкістю, а й за характером перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує життю особи або може призвести до серйозного погіршення стану здоров`я чи інших тяжких наслідків.
Матеріали провадження таких відомостей не містять, так відсутні докази того, що діагноз ОСОБА_7 хронічна ниркова недостатність (ХХН) 5 ст. набуває характеру погіршення стану здоров'я засудженого.
Ніде у висновках та медичних документах не зазначено про суттєве погіршення стану здоров`я ОСОБА_7, наявність ознак можливого відторгнення нирки. Натомість такий діагноз встановлено у ОСОБА_7 згідно із наданими документами ще в 2016 році».
Суд окремо відзначив: наявне у Анатолія Гунька хронічне захворювання за матеріалами провадження діагностовано ще до поміщення до установи відбування покарання, де після поміщення до ВК 72 його було взято на відповідний облік та вжито всіх заходів для надання йому адекватного лікування, в тому числі огляди та консультації в лікарні м. Вознесенська та м. Миколаєва у відповідних спеціалістів.
Також він отримав консультацію відповідного спеціаліста в режимі відеоконференції з лікарем профільного медичного закладу м. Києва.
«З огляду на встановлені судом обставини та дослідженні докази, суд вважає, що подання установи відбування покарання не підлягає задоволенню…в задоволенні подання ДУ Вознесенська ВК 72 про звільнення від відбування покарання внаслідок хвороби ОСОБА_7, …призначеного на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 9 лютого 2026, - відмовити», - сказано в ухвалі суду.
Апеляції можуть бути подані протягом 7 днів з моменту її проголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.
Анатолій Гунько відбуватиме покарання до 29.11.2029.
***
Як відомо, САП скерувала до суду обвинувальний акт стосовно нардепа Анатолія Гунька та його помічника. За версією обвинувачення, Гунько у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком та ще одним спільником Володимиром Івасиком вимагали та одержали від представника сільськогосподарського підприємства ТОВ «Агроформ-2019» Нікуліна неправомірну вигоду.
Кошти вони отримали за надання державних земель для обробітку. Цими землями користуються дослідні господарства зі структури Національної академії аграрних наук. Зокрема, йшлося про ДГ «Тучинське», яке розташоване в селі Тучин Рівненської області. Як стверджував прокурор, за кожен 1 га землі необхідно було сплатити $130. Загалом йшлося про 1700 га за $221 тис. З цієї суми необхідно було передати завдаток у $85 тис, а решту – після збору врожаю.
"Час Чернігівський" писав про таке:
