Директорка історичного заповідника про роботу в команді та збереження національних пам’яток

09 ЛИПНЯ 2024, 18:33

766

Наталія Реброва, очільниця національного заповідника «Чернігів стародавній»

Наталія Реброва, яка раніше очолювала заповідник «Гетьманська столиця» у Батурині, тепер – очільниця НАІЗ «Чернігів стародавній». Говоримо про її бачення розвитку зповдіника, повернення в його користування храмів і не тільки.

Дивіться відео або читайте текстову редакторську версію.


Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Про збереження унікальних історичних пам'яток Чернігова. Говоримо сьогодні із генеральною директоркою заповідника Чернігів стародавній Наталією Ребровою у передачі «Наші люди».

- Як новопризначена директорка, на які напрямки роботи спрямовуєте увагу в першу чергу?

- Я призначена 20 травня. Найперша моя увага – це аналіз діяльності, зміна певних векторів, зміна темпу діяльності колективу і величезна увага унікальним пам'яткам, які є національними святинями, що зберігається в «Чернігів Стародавній». Зміна темпу діяльності, можливо, пов'язана з моїм характером: я є прибічником динамічної і результативної роботи. І тому саме такий темп діяльності, швидкість рішення і запропоновані колективу, прийняті колективом. Хочу сказати, що це тільки розгон.

– Плануєте розвивати туризм?

- Для цього працюємо, вже маємо конкретні результати. Очевидно, що під час війни основний туристичний потік, який був з Києва і з Київської області, значно зменшився. Люди, аналізуючи, куди поїхати, бачать кількість повітряних тривог загальноукраїнських і, зокрема, чернігівських. Але все одно він є, і з ним треба працювати. Чернігівщина виростила багато топових в Україні екскурсоводів, і вони залучені до нашої роботи. Ми зараз презентуємо спільно нашу благодійну акцію на підтримку, на збереження Спаського собору разом із Ервіном Міденом і Володимиром Пилипенком. Колектив готується до відкриття Спасу (Спаський собор – ред.). І ми сподіваємося, що в колективі є свої люди, які точно займуть своє місце в ніші кращих екскурсоводів України.

– В якому стані заповідник прийняв Спасо-Преображенський і Свято-Троїцький собори?

- Якщо говорити про Спаський собор, він був в ганебному санітарному стані. Ми разом з колективом прийняли рішення прикласти всіх зусиль для очищення його. І те, що зараз ми вже бачимо на цьому проміжному етапі, це зовсім інший собор: який пам'ятає і великих гетьманів, і великих наших князів. Але для цього була проведена величезна робота. Історики, керівники структурних підрозділів, прибиральники, музейні доглядачі впродовж трьох тижнів працювали по очищенню Спасу. Зрозуміло, ми би не змогли зробити цього самі. До нас доєдналось дуже багато людей, і народні депутати, і громадські організації, і благодійники, які хочуть бути на сьогоднішній час ще непублічними. І тому Спас ми очищаємо в прямому сенсі цього слова.

Троїця (Троїцький собор – ред.) – це об 'єкт, який також був перейнятий в одноосібне користування заповідником. І зараз ми разом із органами державної влади, із Мінкультом і колективом виробляємо бачення, як далі розвивати Троїцю. Найперше завдання – зберегти, усвідомити стратегічно, що має бути в Троїці, і відповідно організувати наші тактичні кроки. Основне питання – збереження Троїці. Частина колективу заповідника перейде працювати туди. Чому? Заповідник має колосальну археологічну колекцію, яку необхідно опрацювати і представити. Заповідник має високопрофесійних реставраторів, які на сьогоднішній день не мають відповідних умов для роботи. Тому ми прийняли колективне рішення про те, що саме в Трійці, в частині будівель, буде облаштований відділ заповідника. Це дасть нам можливість створити нормальні умови для роботи і опрацювання унікальних колекцій. І це дасть нам можливість забезпечити контроль над цим комплексом і далі думати, як розвивати його.

– Як можете прокоментувати тезу про те, що заповідник забирає храми у вірян?

- Заповідник представляє на цих територіях саме державу. І ті пам'ятки, які відносяться до складу заповідниками, є власністю держави. І вони визначені державою як національні святині. І тому заповідник «Чернігів Стародавній» один із 26 в Україні має статус національного. І якщо подумати і порахувати по статистичній кількість вірян, або, наприклад, кількість вірян московського патріархату, це буде зовсім невеликий відсоток наших громадян. А святиня є для кожного українця.

– Чи плануєте експонувати археологічну колекцію заповідника?

- Зараз наше найперше завдання – збереження і вивчення, введення в науковий обіг. Питання експонування –важливе, але воно потребує додаткових і безпечних умов. На сьогоднішній день про такі умови ми можемо тільки мріяти. А от питання введення в науковий обіг колекції – це найперше завдання. Експонування – це конкретне місце, саме до цього конкретного місця повинна прийти людина. А введення в науковий обіг шляхом оцифрування – це занчить, що з цією колекцією може працювати любий науковець в любому куточку світу. Оце наше завдання зараз найперше.

Наталія Реброва, очільниця національного заповідника «Чернігів стародавній»

– Про проблеми в роботі заповідника

- Найголовніші проблеми такі, як у всіх – відсутність коштів. Це проблема зрозуміла, очевидна, і тому в кожному своєму інтерв'ю, який я даю на посаді вже генерального директора «Чернігова стародавнього», я звертаюсь, найперше, до чернівців, які є зберігачами цих унікальних загальноукраїнських святий: «Доєднайтесь до нас. Ми діємо дуже прозоро. І ми пропонуємо вам ту величезну ідею зробити Спас Чернігівський, щоб він засяяв так, як зараз сяє Софія Київська, яка є на сьогоднішній день центром державного, політичного, культурного і духовного життя нашої України. Спас рівний Софії по своєму історичному значенню. І якщо ми зможемо зробити його рівним по стану і наповнити його тим самим функціонуванням, це буде честь для кожного, хто приєднається до цієї справи.

– Про відмінності в роботі директором Батуринського і Чернігівського заповідників

- Відмінність величезна. Якщо говорити про Батурин, то це було становлення мене як професіонала, становлення колективу як одного з кращих колективів національних закладів. Це було становлення Батурина через його відродження за ініціативи президента Ющенка. І це становлення було багатогранним, і ми відбулися всі разом і стали професіоналами. А тут же весь той досвід, який маю, дякуючи Батурину, той авторитет, який має Національний заповідник «Гетьманська столиця», я можу використати і тому я пропоную дуже швидкі рішення. В Батурині ми їх приходили виробляти, а тут деякі завдання мені дуже зрозумілі

– Чи зміниться робота батуринської «Гетьманської столиці»?

- В чому я абсолютно впевнена - я впевнена в колективі Національного заповідника «Гетьманська столиця». І саме це впевненість дала мені можливість залишити їх. Колектив очолила прекрасна людина, високий професіонал, архітектор, пам'яткохоронець Тетяна Кербут. І сьогодні вони демонструють гарні темпи і гарні нововведення. Я радію за них. Я з ними кожного дня.

Дивіться попередні випуски передачі "НАШІ ЛЮДИ":

Схожі новини

Поховали чотирьох: у Чернігові та Бобровицькій громаді прощались із бійцями

22 ЛИПНЯ 2024, 22:29

Після аварії лікарі не давали їй шансу, що буде ходити: супертато і дві бабусі врятували Аню

22 ЛИПНЯ 2024, 19:39

Вiдео

«Подякувала всім. Ця відзнака всього колективу», - лікарці з Чернігова Президент вручив відзнаку «Заслуженого лікаря України»

22 ЛИПНЯ 2024, 18:11

Фото

Ремонтують покрівлю, міняють вікна: як оговтуються ніжинці після обстрілу росіян

22 ЛИПНЯ 2024, 17:21

Акторку-чернігівку звинуватили у плагіаті та інфоциганстві. Що відомо

22 ЛИПНЯ 2024, 16:22

Фото

Майстри показали, як реставрують деревʼяні будиночки Чернігова

22 ЛИПНЯ 2024, 15:16

Чернігівський ресторатор готував фірмові сендвічі у компанії зірок українського телебачення

22 ЛИПНЯ 2024, 14:11

ТОП-переглядів