27 жовтня на Чернігівщині в останню путь провели дев'ятьох військовослужбовців Збройних Сил України. Вони загинули внаслідок бойових дій під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Павла Григоренка, Сергія Римаровича, Юрія Мозгового поховали у Чернігові, Михайла Коваленка - у Городнянській громаді, Володимира Милейка - у Новгород-Сіверській, Василя Райського та Дениса Шумейка - у Новобілоуській, Миколу Азарова - у Іванівській, Андрія Казака - у Ріпкинській.
Сержант Павло Григоренко народився 18 вересня 1987 року у місті Чернігові в сім’ї педагогів. У 2004 році закінчив місцеву ЗОШ №33 та розпочав навчання у відкритому університеті на базі Чернігівського державного інституту економіки та управління, який закінчив у 2009 році, отримав вищу економічну освіту.
З 2009 року розпочав свою трудову діяльність, працював продавцем-консультантом в гіпермаркетах "ВЕНА", "ЕПІЦЕНТР" у Чернігові.
Сержант Павло Григоренко
У 2015 році добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Боронив Україну на Донеччині, Херсонщині, Дніпропетровщині, мав численні нагороди.
Протягом повномасштабної війни був у складі одного з підрозділів військової частини А2995 на посаді начальника радіостанції радіовзводу.
Загинув 18 жовтня 2023 року внаслідок травм, отриманих після російського обстрілу на Дніпропетровщині.
Попрощалися з військовим в Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.
Солдат Сергій Римарович народився 07 липня 1971 року в Чернігові. У 1985 році закінчив вісім класів місцевої ЗОШ №31. У цій школі навчався у спецкласі по біатлону, захоплювався футболом. Далі вступив до навчального комбінату при заводі "ЧеЗаРа" на спеціальність "слюсар механо-збірочних робіт", разом з тим навчався у вечірній школі.
Солдат Сергій Римарович
У 1989 році розпочав проходження військової служби, а після повернення до цивільного життя займався підприємницькою діяльністю.
З першого дня повномасштабної війни став на захист України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді стрільця-снайпера.
Загинув 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.
Солдат Юрій Мозговий народився 19 жовтня 1966 року в місті Золотоноша Черкаської області. Закінчив загальноосвітню школу №3, а після неї — професійне училище №15. Після строкової служби працював на заводі імені Лепсе у місті Золотоноша. Згодом одружився та переїхав на постійне місце проживання в Чернігів. Працював на ЗАТ "РИТМ", ПрАТ "Завод МК і МО", ПІ "СТВ-СЕРВІС".
Солдат Юрій Мозговий
У березні 2022 року добровільно долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді старшого майстра відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки.
У квітні того ж року, після визволення Чернігівщини, разом з побратимами вирушив на південь та схід України.
Загинув 20 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.
Старший солдат Михайло Коваленко народився 23 грудня 1987 року в місті Городня. Після закінчення школи навчався у Чернігівському професійному ліцеї, який закінчив у 2006 році та опанував фах електрозварювальника.
Старший солдат Михайло Коваленко
З 2007 по 2008 роки проходив строкову військову службу. На захист України став ще у 2014 році, у 2015 році брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. Того ж року демобілізувався та повернувся на Городнянщину.
У вересні знову став до лав Захисників, служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді старшого навідника кулеметного взводу.
Загинув 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі у Городні.
Прощання із Михайлом Коваленком у Городні
Сержант Володимир Милейко народився 27 травня 1972 року в місті Новгород-Сіверський. Закінчив Новгород-Сіверську ЗОШ №2, після якої опанував професію механіка в Трубчевському технікумі. Працював на будівництві та був майстром з ремонту квартир і будинків.
Сержант Володимир Милейко
У лютому цього року долучився до лав Збройних Сил України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4863 на посаді стрільця-помічника гранатометника.
Загинув 16 жовтня 2023 року на Харківщині.
Попрощалися з військовим та поховали його на Покровському кладовищі міста Новгород-Сіверський.
Прощання Володимиром Милейком у Новгород-Сіверському
Солдат Василь Райський народився 06 серпня 1979 року у селі Мохнатин (Новобілоуська громада). Тут зростав та навчався у ПТУ-18. Все своє життя працював на будівництві.
Солдат Василь Райський
У квітні цього року став до лав ЗС України. Спочатку пройшов навчання на Харківщині, потім у складі одного з підрозділів військової частини А7400 вирушив боронити східні кордони держави.
Загинув 11 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.
Попрощалися з військовим в Чернігові в Катерининській церкві, поховали його на кладовищі рідного села.
Старший солдат Микола Азаров народився 13 березня 1992 року на Сумщині.
Одружився та переїхав у село Количівка (Іванівська громада).
Після початку повномасштабної війни став до лав ЗСУ. Був у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді командира бойової машини-командира механізованого відділення.
Старший солдат Микола Азаров
Загинув 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Попрощалися з військовим в Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі рідного села.
Старший солдат Андрій Казак народився 17 липня 1995 року в селищі Ріпки. У 2011 році закінчив дев'ять класів Ріпкинської гімназії імені Софії Русової. З 2011 по 2013 роки навчався у Замглайському ПТУ-12. Працював оператором бурової машини на будівництві в Києві.
Старший солдат Андрій Казак
До лав Захисників долучився у квітні цього року. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4355 на посаді механіка-водія танкового взводу.
Загинув 16 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Попрощалися та поховали військового на кладовищі у Ріпках.
Солдат Денис Шумейко народився 13 лютого 1989 року у селі Халявин (Новобілоуська громада). Навчався в Халявинській школі, а по закінченню вчився в радіотехнічному училищі на автомеханіка. Працював автомеханіком, а потім на будівництві.
Солдат Денис Шумейко
З грудня 2022 року захищав Україну у складі одного з підрозділів військової частини А0284 на посаді снайпера розвідувального відділення.
Загинув 21 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі села Халявин.
Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП, Суспільне Чернігів
"Час Чернігівський" писав про загиблих Героїв:
- У Чернігові прощались із прикордонником: загинув на Донеччині
- На Чернігівщині ховали сімох військових ЗСУ
- На Чернігівщині поховали бійців ЗСУ: загинули в боях на Донеччині та Луганщині
- Двох бійців відспівали у Катерининській церкві Чернігова та поховали на Яцево
- На Чернігівщині в останню путь провели військового ЗСУ, який загинув на Запоріжжі
