Березнянська громада: підсумки першого року самостійності

17 ГРУДНЯ 2021, 18:16

1491

Березнянська громада: підсумки першого року самостійності

Володимир Павленко

Минув рік, як в Україні відбулася реформа децентралізації. Для Менщини вона вилилася в те, що Мена втратила статус районного центру. А ще від колишнього Менського району «відкололася» його західна частина: Березна з прилеглими селами утворили власну територіальну громаду і приєдналися до Чернігівського району.

У селищі мешкають близько 4,5 тисячі жителів. А в усій Березнянській громаді – 7,5 тисячі чоловік. Окрім Березни, громада об’єднує ще 16 сіл. Про те, як живе громада в нових умовах ми поговорили з селищним головою Володимиром Павленком.

– Який досвід управлінської діяльності ви мали до того, як очолили Березнянську громаду?

– З 2010 року я працював тут селищним головою. Але в квітні 2015 року залишив посаду, не добувши строку каденції. Після того займав різні посади: працював заступником начальника Менської виправної колонії, в різноманітних охоронних фірмах. Але в 2020 році виставив знову свою кандидатуру на виборах голови громади.

– Знаю, що меняни ще й досі дещо ображені на березнянців за те, що вони відділилися від Мени. Що скажете з цього приводу?

– Скажу,  що це взаємно. Є частина березнянців, які й до сьогодні мають про Мену не дуже гарну думку. Але я не вважаю, що хтось з нас кращий чи гірший. Моя думка, як керівника, полягає в тому, що в Мені є дуже багато порядних людей. Якщо і виникають якісь проблеми між нами, то це робочі моменти. Ми не порвали з Менщиною остаточно. Наприклад, і зараз за угодою про співпрацю нашими шкільними автобусами керують водії Степанівського МНВК, який є у підпорядкуванні відділу освіти Менської міськради. Менська громада була створена раніше, має потужний кадровий потенціал, то ми іноді звертаємося до них за допомогою, роз’ясненнями питань.

До діалогу долучається відповідальна за військовий облік Березнянської селищної ради Галина Дика:

– Я теж часто звертаюся за допомогою до відділення Корюківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Мені (колишнього райвійськкомату). Не було таких випадків, щоб відмовили чи направили до Чернігова. Думаю, що меняни не стільки ображені від’єднанням Березни, скільки просто шкодують.

– Через появу нових відділів в структурі кардинально змінився штат працівників селищної ради. Які зміни відбулися?

– Можливо, наша громада за всіма канонами і показниками взагалі не могла б існувати, бо, як доводить практика, маленькі громади часто є безперспективними. Тому маємо докласти дуже багато зусиль, щоб бути самодостатніми: щоб не тільки утримувати себе, отримуючи зарплати, а надавати жителям громади послуги, щоб вони відчували, що про них турбуються.

Після створення громади повноваження, які були в райдержадміністрації, передані на місцевий рівень. Нам передали заклади освіти, заклади соціальної сфери, територіальний центр. Перше, що створили, – фінансовий відділ, тому що без нього нам з 1 січня 2021 року не могли б надходити кошти. З нуля створили центр надання адміністративних послуг.

Відчуваємо «кадровий голод»: або ж ті, хто бажають зайняти посаду, не відповідають вимогам, або ж якщо і знаходиться хтось, то не погоджується спробувати свої сили, взявши відповідальність. Відділ освіти у нас очолює менянка, бо з місцевих не знайшлося бажаючих. Подібна ситуація і з начальником земельного відділу, який сам із Сосниці. Те, що ці люди не з нашої громади, на її життя не впливає: вони сумлінно виконують свої обов’язки.

У нас на сьогодні ще є ряд вільних посад. Оголошення про конкурси на заміщення вакантних посад юриста і спеціаліста з молоді та спорту розміщені на сайті громади. Тому чекаємо заяв від претендентів.

– А яка ситуація з комунальним обслуговуванням: прибирання, вивіз сміття, спилювання та обрізка дерев, обслуговування комунікацій?

– Це питання дуже болюче. Раніше при селищній раді був відділ благоустрою, у Локнистому працювало комунальне підприємство, яке займалося обслуговуванням мережі водопостачання. Наразі вдалося утворити власне комунальне підприємство. Хоча проблем є ще багато, але зі своєю роботою комунальники справляються: є трактор, є лопата-відвал для чищення снігу, дробилка гілля, вивозиться сміття. Хочемо придбати авто з вишкою, щоб можна було і гілля обрізати, і ліхтарі замінити. А поки доводиться звертатися за допомогою до комунального господарства «Благоустрій-Сосниця». З його керівником, Олександром Євченком, маємо домовленість про співпрацю.

– Що скажете про роботу закладів соціальної сфери?

– Маємо чотири заклади загальної середньої освіти: два – І–ІІІ ступенів і два – І–ІІ ступенів. Березнянська школа у своєму складі має філію – Сахнівську школу, але в перспективі плануємо зробити оптимізацію шляхом її закриття з 1 вересня наступного року. Там зараз навчається 24 дитини, доцільніше організувати підвіз дітей до Березни.

Раніше у нас працювали футбольні секції від Менської ДЮСШ. Але вони припинили роботу. Тому довелося додати години гурткової роботи в Березнянському центрі дитячо-юнацької творчості, зараз два тренери проводять заняття. Ведемо перемовини з тренером з Рогізок (Сновська громада), щоб організувати у нас секцію боксу.   

Після створення громади до нас перейшли заклади культури. Ми об’єднали їх, створивши центр культури і дозвілля.

Громада не має у підпорядкуванні медичних закладів. Березнянська амбулаторія сімейної медицини не виведена зі складу Менської міської лікарні. Так само, як і фельдшерські пункти. Але наразі є три варіанти: залишити так, як є, або ж перевести амбулаторію в підпорядкування Чернігівської районної лікарні, або ж створити Березнянську амбулаторію сімейної медицини. На мою думку, третій варіант кращий, але слід знайти фахівця, який би взяв на себе функції адміністратора.

– Чим можете похвалитися? Що суттєвого зроблено в громаді з благоустрою?

– Для того, щоб щось кардинально робити з благоустрою, потрібні кошти. На кінець 2020 року вже було помітно, що рік закінчимо збитково. Дефіцит складав близько шести мільйонів гривень. Селищна рада вирішила підвищити орендну плати з сільгоспвиробників за невитребувані земельні ділянки вдвічі.

Співпрацюємо зі сільгоспвиробниками за угодами про партнерство: землекористувачі надають кошти на благоустрій населених пунктів з розрахунку 100 гривень за орендований гектар землі. За рахунок цих коштів вдалося встановити огорожу на кладовищі в Локнистому (за підтримки ТОВ «Зернятко»), дитячі майданчики в Локнистому та Гусавці, зробили благоустрій сміттєзвалища в Березні  (СК «Миколаївський» та місцеві фермери), прибрали сміттєзвалища в Бігачі, встановили вуличні ліхтарі в Сахнівці.

Для центру надання адміністративних послуг придбали два комп’ютери. Кошти виділило ТОВ «Щорссільгоспсервіс». Незабаром за гроші ТОВ «Прогрес» закупимо ще 30 ліхтарів. Фермерське господарство «Ковбаса» і ТОВ «Березнянське» профінансували облаштування Петро-Павлівського кладовища. А ТОВ «Щасливе курча» виділяє певну суму коштів для благоустрою стадіону.

– А як живуть маленькі села, в яких залишилося зовсім мало мешканців? Їх у вашій громаді половина. 

– На жаль, демографічна ситуація у нас катастрофічна. Статистика свідчить, що тільки за 11 місяців цього року в громаді померло 150 наших земляків, а народилося всього 25 малюків. Тому стосовно людей у Подині, Муровці, Червоних Горах, Домниці, Яськовому, Мощному я вбачаю хоча б забезпечення їх необхідними послугами: взимку дороги розчищаємо, продукти харчування доставляють підприємці. Труднощі є з медичним обслуговуванням,  оскільки там залишилися люди похилого віку, яким медична допомога може знадобитися в будь-який момент. Та й поштовики в деякі такі села зменшують періодичність заїздів.

– На чию підтримку сподіваєтеся у своїй роботі?

– Насамперед сподіваюсь на конструктивну та плідну співпрацю з орендарями. Не тільки фінансову підтримку маю на увазі. Місцеві підприємці, орендарі, фермери не відмовляли у наданні транспорту під час розчищення доріг від снігу минулої зими. Наразі у старост є усні домовленості, що так буде і цього сезону.

У доповнення слів голови начальниця фінансового управління Березнянської громади Наталія Овчар повідомила:

– На момент створення громади з нашого бюджету фінансувалися тільки захищені статті (заробітна плата, комунальні послуги, харчування в школах та садках). Зовсім не планувався бюджету розвитку. Завдяки збільшенню орендної плати, перегляду умов соціально-економічних угод, надходження податку з доходів фізичних осіб (а це майже 40 відсотків бюджету) ми досягли перевиконання запланованих надходжень. У проєкті бюджету на 2022 рік передбачили кошти на інвентаризацію землі, розробку проєктно-кошторисної документації на асфальтування окремих ділянок доріг. Маючи цю документацію, можемо зважитись на участь у конкурсах по фінансуванню.

Назвати нас повністю спроможною громадою не можна. Ми отримуємо базову дотацію. Але порівняно з 2021 роком наступного року вона буде менша. Сподіваюся, що саме за рахунок надходжень місцевих податків і зборів будемо почуватися впевненіше. 

Джерело: Віталій Сергійко, "Наше слово" від 17 грудня 2021 року

* * *

Проект реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США України. Матеріали, підготовлені у рамках проекту, є відповідальністю ГО «АРЗМІ».

Схожі новини

Ведмедів і зубрів поки що не бачили, але є рисі, вовки та олені

23 ЛЮТОГО 2024, 15:46

Вiдео

«Тепло його рук я відчуваю досі», - Ірина Макуха з Прилук отримала нагороду свого загиблого чоловіка

23 ЛЮТОГО 2024, 15:39

Як фотоапарат, який вкрали росіяни, допоміг ідентифікувати окупантів

23 ЛЮТОГО 2024, 13:40

У Чернігівській ОВА розповіли як працюють для прозорості тендерів

23 ЛЮТОГО 2024, 12:45

Наталія квасить зеленки в 200-літровій дубовій бочці, що залишилась від батька. Кожен гриб чистить зубною щіткою

23 ЛЮТОГО 2024, 12:34

Чернігівці поширили фейк про військкомат: здебільшого постили чоловіки або ухилянти

23 ЛЮТОГО 2024, 11:36

Плюс троє суддів на Чернігівщині. Де побільшало слуг Феміди?

23 ЛЮТОГО 2024, 11:20

ТОП-переглядів