Відома сновська волонтерка та мама молодої співачки Христини Крот Анастасія Крот у жалобі. Спільнота волонтерів Чернігівщини оплакує втрату захисника Олександра Бруя.
«Стільки хочеться написати...а в середині просто прірва... я не вірю... я хочу набрати номер і почути твоє: "Да моя королева! ". Мені так болить... не так ми мріяли зустріти тебе! Про таких людей треба писати книги! Ти завжди йшов по зову серця і спинити тебе було неможливо! Оберігав хлопців, виводив з самої дупи наперекір наказам. Як ти беріг молодих хлопців, не пускав їх на нуль. Ти багатьох врятував...
Я завжди казала: "Бруй, ти нас кончіш!". Скільки твоїх виходів ми пережили... і це довгоочікуване повідомлення від Ані (дружина ред.): "Вийшли!". Не вірю, не хочу вірити...😭
Я до останнього надіялась, що ти знов неочікувано з'явишся на зв'язок, коли ми вчергове зневірилися… але… Ти для мене справжній Герой! Я ніколи тебе не забуду! Друже, ми тебе любимо всім серцем».
Тетяна Савченко:
- Не вірила до останнього. Сподівалася до останнього. Разом з усіма вірили, що колись ще побачимо твою щиру посмішку. Вічна пам'ять тобі, брате. Мої співчуття найближчим.
Зоя Єрмак:
- Плачу.... Спільне дитинство на одному кутку... Ти був справжнім чоловіком з самого дитинства! Як же шкода!🥹 Світла пам'ять тобі, Сашко! Вічна світла пам'ять тобі ГЕРОЮ! Низький уклін родині та тьоті Ніні, за те що зростила справжнього чоловіка! Розділяю Ваш біль! Тримайтеся! 🙏
У Сновській міській раді додають: старший солдат Олександр Бруй був родом з Рогізок. Вважається зниклим безвісти з 17 жовтня 2024 року на Курщині. У медіа родина повідомляла: їздили шукати чоловіка - позивний Фізрук - на Сумщину, однак безрезультатно.
Анна Бруй, дружина
У червні стало відомо - чоловік загинув. Його тіло повернули, ймовірно, під час одного з останніх обмінів.
Народився Олександр 26 серпня 1978 року в селі Клюси. Закінчивши школу пішов навчатися до Чернігівського педагогічного університету. Після отримання диплому у 2000-му працював вчителем фізичного виховання у Клюсівській ЗОШ, а з 2003 році – у Рогізківській ЗОШ.
Став учасником АТО у 2014-2015 і отримав статус учасника бойових дій.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022, Олександр був мобілізований. Служив у 1-танковій. З 17 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти.
«Рідні до останнього сподівалися побачити його живим і здоровим вдома. Але не судилося….На жаль, підтверджено, що цього ж дня — 17 жовтня 2024 року – Олександр загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.
Схиляємо голови перед подвигом воїна. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким загиблого Героя.
Віднині його ім’я назавжди залишиться серед захисників, які ціною власного життя здобували мирне небо над Україною.
Герої не вмирають!», - йдеться у повідомленні міської ради.
Поховали військового у Рогізках.
"Час Чернігівський" писав про таке:
